Фовизм — направление во французской

Фовизм — направление во французской живописи начала XX ст. , характеризующееся яркостью цветов и упрощением формы. Как направление просуществовало недолго – примерно с 1898 по 1908 год.
Характерные особенности фовизма: предельно интенсивное звучание открытых цветов; сопоставление контрастных хроматических плоскостей, заключенных в обобщенный контур; сведение формы к простым очертаниям при отказе от светотеневой моделировки и линейной перспективы. Плоскостная трактовка форм, насыщенность чистых цветов, энергично подчеркнутый контур обусловливают декоративность фовистской живописи. Группа заявила о себе на парижских выставках 1905,1906, 1907 гг. Однако вскоре объединение распалось, и творческие пути его участников разошлись. Название отражает реакцию современников на поразившую их экзальтацию цвета, "дикую" выразительность красок. В фовизме были общие черты с одновременно возникшим экспрессионизмом.

Результаты (украинский) 1:

Fauvism — напрямок у французькому живопису на початку 20 століття. характеризується яскравими квітами і спрощення форми. Як тривало Лонг від про 1898 до 1908 року.Фовізма характеристики: надзвичайно інтенсивний звуку відкритий квітами; порівняння контраст хроматичної літаків, ув'язнені в узагальненого шлях; зведення вони прості обриси з відмовою злам ліктя затінення та лінійних точки зору. Поверхнева обробка форми, чисті кольори, насиченість енергійно підкреслений шлях зробити Декоративний розпис fovistskoj. Група оголосила себе в Парижі експозицій 1905.1906, 1907/09. Однак, скоро розпався а також зливання творчі шляхи його учасники розійшлися. Назва відображає реакція сучасників на посуху в їх Воздвиження кольору, "диких" виразних кольорів. У fovizme були загального з Експресіонізм виникли одночасно.

Результаты (украинский) 2:

Фовізм - напрям у французькій живопису початку XX ст. , Що характеризується яскравістю кольорів і спрощенням форми. Як напрямок проіснувало недовго - приблизно з 1898 по 1908 рік.
Характерні особливості фовізму: гранично інтенсивне звучання відкритих кольорів; зіставлення контрастних хроматичних площин, укладених в узагальнений контур; зведення форми до простих контурах при відмові від світлотіньового моделювання і лінійної перспективи. Площинне трактування форм, насиченість чистих кольорів, енергійно підкреслений контур обумовлюють декоративність фовістской живопису. Група заявила про себе на паризьких виставках 1905,1906, 1907 рр. Однак незабаром об'єднання розпалося, і творчі шляхи його учасників розійшлися. Назва відображає реакцію сучасників на вразила їх екзальтацію кольору, "дику" виразність фарб. У фовізм були спільні риси з одночасно виникли експресіонізмом.