Его участников объединяло в те годы

Его участников объединяло в те годы стремление к созданию художественных образов исключительно с помощью предельно яркого открытого цвета. Развивая художественные достижения постимпрессионистов ( Сезанн, Гоген, Ван Гог) , опираясь на некоторые формальные приемы средневекового искусства (витражи, романское искусство) и японской гравюры, популярной в художественных кругах Франции со времен импрессионистов, фовисты стремились к максимальному использованию колористических возможностей живописи. Природа, пейзаж служили им не столько объектом изображения, сколько поводом для создания экспрессивных, напряженных цветовых симфоний, не порывающих, однако, связей с увиденной действительностью. Основные цветовые отношения и мотивы фовисты брали из природы, но предельно усиливали и обостряли их, нередко использовали цветной контур для отделения пятен цвета друг от друга.

Результаты (украинский) 1:

Її члени об'єднані в ті роки, бажання творити художнього зображення виключно за допомогою надзвичайно яскраво відкрити кольори. Розвиток творчих здобутків картин на пост-імпресіоніст (Сезанна, поля Гогена, Ван Гог), спираючись на деякі Формальні техніки середньовічного мистецтва (вітражі, романтика мистецтва) та японської гравюри, популярні в творчих гуртках у Франції з імпресіоністів, Fauvists прагнули максимізувати можливості для колористичною картин. Природи, краєвид служили їм не стільки об'єкт зображення, скільки причина створювати виразні, інтенсивний колір симфоній, poryvaûŝih не, однак, бачив реальністю. Базова колір відносини і мотиви в Fauvists зайняти від природи, але в кінцевому рахунку зміцнити і посилити їх, часто використовуються для відокремлювання кольоровий контур ділянок кольорів один від одного.

Результаты (украинский) 2:

Його учасників об'єднувало в ті роки прагнення до створення художніх образів винятково за допомогою гранично яскравого відкритого кольору. Розвиваючи художні досягнення постімпресіоністів (Сезанн, Гоген, Ван Гог), спираючись на деякі формальні прийоми середньовічного мистецтва (вітражі, романське мистецтво) і японської гравюри, популярної в мистецьких колах Франції з часів імпресіоністів, фовістів прагнули до максимального використання колористичних можливостей живопису. Природа, пейзаж служили їм не стільки об'єктом зображення, скільки приводом для створення експресивних, напружених колірних симфоній, що не поривають, однак, зв'язків з побаченої дійсністю. Основні колірні відносини і мотиви фовістів брали з природи, але гранично посилювали і загострювали їх, нерідко використовували кольоровий контур для відділення плям кольору один від одного.