Письмо красноармейца Ефименко [имя

Письмо красноармейца Ефименко [имя неизвестно] – руководителю кинотеатра «Ударник». 04.07.1941 г.
г. Каменец-Подольск
Действующая армия
Здравствуй, многоуважаемая Евгения Васильевна!
Пишу, можно сказать, с самого Юго-Западного фронта, из действующей армии. Здесь у нас куда веселей, чем в Харькове. Целые дни летают самолеты: и наши, и германские, то и дело, слышим стрельбу из пулеметов и взрывы бомб. Пока что судьба милует меня – не знаю, как будет дальше. Настроение обыкновенное, иной раз даже весёлое, когда приходится удирать под прикрытие леса. Часто приходится видеть бой самолетов чуть ли не над головой. Мое место трудно обнаружить самолетам, поэтому, из-за маскировки, моя жизнь не в такой опасности, как у других.
Дерутся наши храбро и самоотверженно, несмотря на сильный нажим с воздуха. Правда, немецким городам, и вообще его территории, достается гораздо больше, чем нашей земле. Это я знаю из рассказов летчиков, участников налетов. Недавно наши 1000 самолетов бомбили Берлин. И что интересно: после налета нашей авиации, через 5 минут был налет английской авиации на тот же город. Можно только представить себе размеры разрушений, нанесенных нашей доблестной авиацией. Ежедневно, на нашем участке сбивают по 2 – 3 самолета.
Из западных областей, а преимущественно из Северной Буковины, идут беженцы – очень печально смотреть на это зрелище. Уж слишком жестко воюет кровавый пес Гитлер. О его расправах над мирными жителями оккупированных областей нашей территории «слава» гремит очень далеко, даже за пределами наших границ. Но в конце концов будет час, когда он будет каяться в своих действиях, да будет поздно – пощады ему не будет от правосудия прогрессивного человечества. А этот час вот-вот пробьет.
Очень жаль, что я не могу дать своего адреса для получения писем из Харькова, а мне так хотелось бы получить хотя бы маленькую весточку из дома или из кинотеатра «Ударник». Ну ничего, пусть там никто не беспокоится, будет все благополучно – вернусь домой, может быть, к этому времени и с фильмотекой.
Желаю коллективу кинотеатра «Ударник» выполнить все квартальные и годовые планы, ибо даже этим вы частично поможете делу обороны нашей Родины.
Пусть никто не поминает меня лихом и не думает обо мне как об обреченном. Умирать я не хочу и не умру, еще увидимся и как следует отпразднуем мое возвращение с отечественной войны. Я своим, казалось бы, незаметным трудом еще много принесу пользы государству.
Итак, крепко жму руку и с разрешения целую тебя и еще кое-кого. Привет вышеуказанному адресату, а также [неразборчиво], оркестрантам, механикам, Меймо Софии Борисовне, цеху уборщиц и всему буфету. А.И. Колотову не передаю, так как, вероятно, его тоже потребовала Родина.
С приветом красноармеец Ефименко.
4.VΙΙ.41. Каменец-Подольск.

Результаты (украинский) 1:

Червона Армія солдат лист Єфименко [ім'я невідоме]-Udarnik кіно менеджер. 04.07.1941 g. Кам'янець ПодільськийПоточний арміїЗдравствуйте, шановні Євгенія Василівна!Писати, можна сказати, з південно-західного фронту, від армії. Тут у нас є де веселіше, ніж у Харкові. Вся днів літають літаки: і наша Німецька і кожен зараз а потім, ми чуємо стрільби з кулеметів і бомб. До сих пір складає милостивий до мене-я не знаю, як це зробити. Настрій звичайної, іноді навіть весело, коли ви бігти стрімголов під лісового покриву. Часто варто побачити битві літаки майже над головою. Моє місце практично не піддаються виявленню літаків, таким чином, через маскування, моє життя не в небезпеці, як і інші.Наша боротьба мужньо і самовіддано, незважаючи на сильний тиск з повітря. Правда, німецька містах, і в цілому його території, стає набагато більше, ніж наші землі. Це я знаю з історії пілоти учасників рейдів. Нещодавно наші 1000 літаки бомбили Берлін. І що цікаво: після нашого авіації, політ через 5 хвилин був розгромлений Британські літаки на тому ж місті. Тільки можна собі уявити розмір спустошення завдали по нашу доблесну літаків. Щодня на нашому сайті збивають з пантелику на 2-3 літака.Из западных областей, а преимущественно из Северной Буковины, идут беженцы – очень печально смотреть на это зрелище. Уж слишком жестко воюет кровавый пес Гитлер. О его расправах над мирными жителями оккупированных областей нашей территории «слава» гремит очень далеко, даже за пределами наших границ. Но в конце концов будет час, когда он будет каяться в своих действиях, да будет поздно – пощады ему не будет от правосудия прогрессивного человечества. А этот час вот-вот пробьет.Очень жаль, что я не могу дать своего адреса для получения писем из Харькова, а мне так хотелось бы получить хотя бы маленькую весточку из дома или из кинотеатра «Ударник». Ну ничего, пусть там никто не беспокоится, будет все благополучно – вернусь домой, может быть, к этому времени и с фильмотекой.Желаю коллективу кинотеатра «Ударник» выполнить все квартальные и годовые планы, ибо даже этим вы частично поможете делу обороны нашей Родины.Пусть никто не поминает меня лихом и не думает обо мне как об обреченном. Умирать я не хочу и не умру, еще увидимся и как следует отпразднуем мое возвращение с отечественной войны. Я своим, казалось бы, незаметным трудом еще много принесу пользы государству.Итак, крепко жму руку и с разрешения целую тебя и еще кое-кого. Привет вышеуказанному адресату, а также [неразборчиво], оркестрантам, механикам, Меймо Софии Борисовне, цеху уборщиц и всему буфету. А.И. Колотову не передаю, так как, вероятно, его тоже потребовала Родина.С приветом красноармеец Ефименко.4.VΙΙ.41. Каменец-Подольск.

Результаты (украинский) 2:

Лист червоноармійця Єфименко [ім'я невідоме] - керівнику кінотеатру «Ударник». 04.07.1941 р
р Кам'янець-Подільськ
Діюча армія
Здрастуй, вельмишановна Євгенія Василівна!
Пишу, можна сказати, з самого Південно-Західного фронту, з діючої армії. Тут у нас куди веселіше, ніж в Харкові. Цілі дні літають літаки: і наші, і німецькі, раз у раз, чуємо стрілянину з кулеметів і вибухи бомб. Поки що доля милує мене - не знаю, як буде далі. Настрій звичайне, іноді навіть веселе, коли доводиться тікати під прикриття лісу. Часто доводиться бачити бій літаків мало не над головою. Моє місце важко виявити літакам, тому, через маскування, моє життя не в такій небезпеці, як у інших.
Б'ються наші хоробро і самовіддано, незважаючи на сильний натиск з повітря. Правда, німецькими містами, і взагалі його території, дістається набагато більше, ніж нашій землі. Це я знаю з розповідей льотчиків, учасників нальотів. Нещодавно наші 1000 літаків бомбили Берлін. І що цікаво: після нальоту нашої авіації, через 5 хвилин був наліт англійської авіації на той же місто. Можна тільки уявити собі розміри руйнувань, завданих нашої доблесної авіацією. Щодня, на нашій ділянці збивають по 2 - 3 літаки.
Із західних областей, а переважно з Північної Буковини, йдуть біженці - дуже сумно дивитися на це видовище. Аж надто жорстко воює кривавий пес Гітлер. Про його розправах над мирними жителями окупованих областей нашої території «слава» гримить дуже далеко, навіть за межами наших кордонів. Але врешті-решт буде час, коли він буде каятися в своїх діях, та буде пізно - пощади йому не буде від правосуддя прогресивного людства. А цю годину ось-ось проб'є.
Дуже шкода, що я не можу дати своєї адреси для отримання листів з Харкова, а мені так хотілося б отримати хоча б маленьку звісточку з дому або з кінотеатру «Ударник». Ну нічого, нехай там ніхто не турбується, буде все благополучно - повернуся додому, може бути, до цього часу і з фільмотеки.
Бажаю колективу кінотеатру «Ударник» виконати всі квартальні і річні плани, бо навіть цим ви частково допоможете справі оборони нашої Батьківщини.
нехай ніхто не згадує мене лихим словом і не думає про мене як про приреченому. Помирати я не хочу і не помру, ще побачимося і як слід відсвяткуємо моє повернення з вітчизняної війни. Я своїм, здавалося б, непомітним працею ще багато принесу користі державі.
Отже, міцно тисну руку і з дозволу цілую тебе і ще декого. Привіт вищевказаною адресату, а також [нерозбірливо], оркестрантів, механікам, Меймена Софії Борисівні, цеху прибиральниць і всьому буфету. А.І. Колотову не передається, так як, ймовірно, його теж зажадала Батьківщина.
З привітом червоноармієць Єфименко.
4.VΙΙ.41. Кам'янець-Подільськ.