А почему они так сделали? Почему ко

А почему они так сделали? Почему ко мне пришли? Это была первая большая волна возвращения крымских татар. Они приехали в Москву, решили обратиться по крымско-татарскому вопросу с письмом к съезду. Начинались первые такие движения крымских татар. Я не имел к этому тогда никакого отношения, приехал со своим научным докладом. Это я говорю к тому, что это пятно предателя очень сильно тяготило, очень сильно... В 2004 году воплотил в жизнь идею монумента «Возрождение», который построили возле университета. Это в знак благодарности узбекскому и украинскому народам. Узбекскому, потому что они нас приняли, а украинскому, потому что они нас приняли и провозгласили, что мы равные, что мы не предатели. Это стоило гораздо дороже чем материальная помощь, которая выделялась по программе возвращения...
Я вернулся в Крым в 1993 году. Много раз бывал на том месте, где было мое родное село. Сейчас его, к сожалению, нет. Остался заброшенный колодец, а прямо напротив колодца был наш дом, теперь только фундамент. А почему я туда приезжал?
Много раз мама рассказывала мне, что дед как узнал, что его заберут, сказал ей: «Меня все равно заберут. Когда придут к тебе и будут спрашивать, где золото, ты сначала не признавайся, а потом покажи вот это место, сундучек и отдай золото. Они посмотрят, все заберут и уйдут. А вот здесь вот дальше, она мне чертеж показывала, три книги - это для него, моего внука. Они должны сопровождать его на успех...» Я искал его и нашел. Мне золото не нужно было, поверьте. Мне нужна была Память...

Результаты (украинский) 1:

І чому є вони так само? Чому прийшов до мене? Це була перша велика хвиля повернення кримських татар. Вони прибули до Москви, вирішив попросити кримськотатарського питання лист до Конгресу. Почали перший такий рух кримських татар. Я не мав це, то нічого, не вийшло з його наукові доповіді. Це я сказати, що це місце зрадником обдуреними дуже погано, дуже погано. У 2004 році втілив ідею пам'ятник "Ренесанс", який був побудований біля університету. Це знак визнання узбецького та українським народами. Узбецька, бо вони взяли нас та українською, тому що вони взяли нас і заявив, що ми є рівними, що ми не зрадниками. Це було коштує набагато більше, ніж матеріальної допомоги, яка була виділена для програми повернення...Я повернувся до Криму в 1993 році. Багато разів він відвідав місце де був моє рідне село. Зараз на жаль, немає. Покинуті добре ліворуч і прямо навпроти свердловина була нашого будинку, тепер тільки основи. І чому я туди прийшов?Багато разів моя мати розповідала мені, що мій дід як дізнався, що його пікап відповів і сказав їй: "я до сих пір відняти. Коли прийде до вас і запитає, де золото, due першого і показати, що це місце, sunduček і дати її золотом. Вони виглядають, все, що будете взяв і залишити. А тут ще більше, він показав, малювання мене три книги є для нього, мій онук. Вони повинні супроводжувати його успіх." Я шукав для нього і знайшов. Мене золото не повинні вірити мені. Мені потрібна пам'ять...

Результаты (украинский) 2:

А чому вони так зробили? Чому до мене прийшли? Це була перша велика хвиля повернення кримських татар. Вони приїхали до Москви, вирішили звернутися по кримськотатарському питанню з листом до з'їзду. Починалися перші такі руху кримських татар. Я не мав до цього тоді ніякого відношення, приїхав зі своїм науковою доповіддю. Це я кажу до того, що ця пляма зрадника дуже сильно обтяжувало, дуже сильно ... У 2004 році втілив у життя ідею монумента «Відродження», який побудували біля університету. Це в знак подяки узбецькому і українському народам. Узбецькому, бо вони нас прийняли, а українському, бо вони нас прийняли і проголосили, що ми рівні, що ми не зрадники. Це коштувало значно дорожче ніж матеріальна допомога, яка виділялася за програмою повернення ...
Я повернувся до Криму в 1993 році. Багато разів бував на тому місці, де було моє рідне село. Зараз його, на жаль, немає. Залишився покинутий колодязь, а прямо навпроти колодязя був наш дім, тепер тільки фундамент. А чому я туди приїжджав?
Багато разів мама розповідала мені, що дід як дізнався, що його заберуть, сказав їй: «Мене все одно заберуть. Коли прийдуть до тебе і будуть питати, де золото, ти спершу не признавайся, а потім покажи ось це місце, Сундучек і віддай золото. Вони подивляться, все заберуть і підуть. А ось тут ось далі, вона мені креслення показувала, три книги - це для нього, мого онука. Вони повинні супроводжувати його на успіх ... »Я шукав його і знайшов. Мені золото не потрібно було, повірте. Мені потрібна була Пам'ять ...