Peter's parents died when he was a

Peter's parents died when he was a child of 5. He was brought up by his grandmother who took great care of the child and did her best to make him happy. But the boy was very shy and timid.
One day he took his bicycle and went for a ride. Suddenly he saw another cyclist in the distance. Soon he could see that the cyclist was a young girl. As soon as the girl noticed Peter she increased her speed as she didn't want Peter to catch up with her. Suddenly Peter remembered that a few yards ahead of them there was no road as the bridge across the river was under repairs. Peter realised that the girl would run a terrible risk in case she tried to cross the bridge. He cried out to her to stop, but it was too late. The girl had reached the bridge and at once Peter saw her lose balance and fall into the water together with her bicycle. When Peter rode up he saw the girl holding on to a board standing in the water. Without a moment's hesitation he jumped into the water as he wanted to help the girl. The current under the bridge was very strong and Peter had to swim against it. At last he swam up to the board and saw the girl's frightened eyes looking at him with hope. "Can you swim?" asked Peter but the girl shook her head.
Peter ordered the girl to hold on to his neck and they both started for the bank. It was very difficult for Peter to swim with such a burden and at moments it seemed to him that he could not stand the strain and that they both would be drowned. When they reached the bank, Peter was so tired that he could hardly breathe. When he came to himself he saw the girl looking at him with admiration.
"You are a real hero", she said. "You are the bravest boy I've ever met", and she smiled. And it was at that moment that Peter felt a great confidence in him¬self. He was afraid of nothing now, he was able to overcome any difficulty.

Результаты (украинский) 2:

Батьки Пітера помер , коли він був дитиною з 5. Він був вихований своєю бабусею , яка взяла велику турботу про дитину , та робила все можливе, щоб зробити його щасливим. Але хлопчик був дуже сором'язливий і боязкий. В
один прекрасний день він взяв велосипед і відправився на прогулянку. Раптово він побачив іншого велосипедиста на відстані. Незабаром він міг бачити , що велосипедист була молода дівчина. Як тільки дівчина помітила Пітера вона збільшилася її швидкість, вона не хотіла , щоб Пітер наздогнати її. Раптом Петро згадав , що кілька ярдів попереду них не було ніякої дороги , як міст через річку був в ремонті. Пітер зрозумів , що дівчинка буде працювати страшний ризик в разі , коли вона намагалася перетнути міст. Він крикнув їй , щоб зупинити, але це було занадто пізно. Дівчина досягла моста і відразу ж Петро побачив її втратити рівновагу і впасти в воду разом зі своїм велосипедом. Коли Петро під'їхав він побачив дівчину , тримаючись за дошкою стоячи у воді. Не вагаючись ні хвилини, він стрибнув у воду , як він хотів , щоб допомогти дівчині. В даний час під мостом був дуже сильним і Пітер мав плисти проти нього. Нарешті , він підплив до дошки і побачив перелякані очі дівчини , дивлячись на нього з надією. "Ви вмієте плавати?" запитав Петра , але дівчина похитала головою.
Петро наказав дівчині триматися за його шию , і вони обидва почали для банку. Це було дуже важко для Пітера , щоб плавати з таким вантажем і в ті моменти , йому здавалося , що він не міг витримати напругу і що вони обидва будуть потонула. Коли вони досягли берега, Петро був настільки втомленим , що він ледве міг дихати. Коли він прийшов до тями , він побачив , що дівчина дивиться на нього з захопленням.
"Ти справжній герой", сказала вона. "Ти хоробрий хлопчик , якого я коли - небудь зустрічав", і вона посміхнулася. І саме в той момент , що Петро відчув велику впевненість в him¬self. Тепер він нічого не боявся, він був в змозі подолати будь-які труднощі.