По поводу диакритических знаков пер

По поводу диакритических знаков перевод
Типографика*
Перевод занятной статьи On diacritics (David Březina) из блога I love typography.

Проблема диакритических знаков, используемых в центральной Европе, не очень то и актуальна для большинства из нас (со своими чёрточками и точечками над «Й» и «Ё» вроде бы нормально разобрались), но для дизайнеров, работающих с зарубежными клиентами, будет весьма познавательно. Да и вообще, как говорится, для общего развития…

По поводу ошибок и прочего — ругайте переводчика (то бишь меня). Но не сильно. Пишу и перевожу как могу :)

Публикуется с разрешения автора.


Глобализация типографического рынка и увеличивающийся интерес к созданию многоязычного шрифтового дизайна — источник большого оптимизма среди дизайнеров и печатников. Но, несмотря на широкое распространение новых красивых шрифтов, многие до сих пор не поддерживают ряд европейских языков (про кириллические шрифты вообще отдельная песня — прим. перев.) и лишь единицы поддерживают африканские и азиатские языки. Получается классическое противоречие между рекламными заявлениями создателей и реально поддерживаемыми языками.

Цель этой статьи — объяснить основные особенности использования и оформления латинских диакритических знаков, помочь дизайнерам делать более осознанный выбор в их использовании. В статье используются диакритические знаки, используемые в центральной Европе по нескольким причинам:
1) они не очень-то известны западным дизайнерам. Чешский печатник Tomáš Brousil сказал: «Для западных дизайнеров наши диакритические знаки так же чужды, как и надписи по-арабски». То, что они видят эти знаки только как дополнение для знакомых латинских букв, зачастую ведёт к недооценке их важности;
2) они хорошо знакомы автору статьи;
3) многие центрально-европейские языки и чешский язык в частности одни из первых начали использовать диакритические знаки для латинских букв (идея замены диграфов диакритическими знаками была предложена Яном Гусом в его «De Ortographia Bohemica» в 1412 году).

Результаты (украинский) 2:

З приводу діакритичних знаків переклад
Типографіка *
Переклад занятной статті On diacritics (David Březina) з блогу I love typography. Проблема діакритичних знаків, що використовуються в центральній Європі, не дуже то й актуальна для більшості з нас (зі своїми рисками і крапочками над «Й» і «Е» начебто нормально розібралися), але для дизайнерів, що працюють з іноземними клієнтами, буде вельми пізнавально. Та й взагалі, як кажуть, для загального розвитку ... З приводу помилок і іншого - лайте перекладача (чи то пак мене). Але не сильно. Пишу і перекладаю як можу :) Публікується з дозволу автора. Глобалізація типографического ринку і зростання інтересу до створення багатомовного шрифтового дизайну - джерело великого оптимізму серед дизайнерів і друкарів. Але, незважаючи на широке поширення нових красивих шрифтів, багато хто до цих пір не підтримують ряд європейських мов (про кириличні шрифти взагалі окрема пісня - прим. Перекл.) І лише одиниці підтримують африканські і азіатські мови. Виходить класичне протиріччя між рекламними заявами творців і реально підтримуваними мовами. Мета цієї статті - пояснити основні особливості використання та оформлення латинських діакритичних знаків, допомогти дизайнерам робити більш усвідомлений вибір у їх використанні. У статті використовуються діакритичні знаки, які використовуються в центральній Європі з кількох причин: 1) вони не дуже-то відомі західним дизайнерам. Чеський друкар Tomáš Brousil сказав: «Для західних дизайнерів наші діакритичні знаки так само чужі, як і написи по-арабськи». Те, що вони бачать ці знаки тільки як доповнення для знайомих латинських букв, часто веде до недооцінки їх важливості; 2) вони добре знайомі автору статті; 3) багато центрально-європейські мови і чеську мову зокрема одні з перших почали використовувати діакритичні знаки для латинських букв (ідея заміни диграфів умляутами була запропонована Яном Гусом в його «De Ortographia Bohemica» в 1412).