They told her they were Italian, an

They told her they were Italian, and she asked them if they knew how to make a veal parmigiana, something she had always wanted to learn. They didn't know, but they told her about other Italian dishes. One of the boys, the older, seemed interested in some ornaments on Ellen's dresser and she showed them to him. The younger boy took a cigarette end from his pocket and lighted it.
"Aren't you too young to smoke?" Ellen asked.
He looked at his friend and they both giggled. Ellen colored. The looks they exchanged and their laughter frightened her. "Those are called maracas," she said nervously, pointing to a pair of painted maracas that hung on the wall. "I bought them when I went for a Caribbean cruise in 1933. They use them in orchestras in the Caribbean."
The incident of the cigarette seemed to have made the boys feel more at ease. Ellen might have asked them to leave, but she hesitated. The younger boy put out his cigarette in her pin tray and she watched him without saying anything. She was enjoying herself in a way she could not quite understand. They told her stories about their families, about their sisters, stories that were sly and lewd and that she should have stopped them from telling. At the end of half an hour she asked them to leave. They had been gone for some time before she discovered that her purse was missing.
If they had been in the room then, she might have murdered them She took hold of the back of a chair and held it rigidly until her arms and her shoulders ached. "They don't have to steal!" she cried. "They don't have to steal! They don't have to!" She threw herself onto the bed and wept for a long time. When she sat up, she composed a discourse on honesty and imagined herself delivering it to them. She thought of calling the police, but when she tried to describe what had happened as if she were talking to the police, it sounded unconvincing and even suspicious. She went into the bathroom and washed her face with a cold cloth. "They don't have to steal," she said. "They don't have to steal. I would have given them money if they need money." She walked the floor, talking angrily to herself.
In the morning, Ellen decided to forget about the boys; it was better to lose the fifteen or twenty dollars that had been in her purse than to lose her peace of mind.

Результаты (украинский) 1:

Вони сказали, вони були Італійська, і вона попросила їх, якщо вони знали, як зробити parmigiana, телятина те, що вона завжди хотіла, щоб дізнатися. Вони не знали, але вони розповіли про інші страви італійської кухні. Один хлопчиків, старшого, здавалося, зацікавлені в деяких прикрас на Еллен комод, і вона показала їх йому. Молодшого хлопчика узяв сигарету кінці з кишені і закурив його."Ви не занадто молодий, щоб дим?" Еллен запитав.Він подивився на його друг, і вони обидва хихикнув. Еллен кольорові. Виглядає вони обмінялися і сміх лякав її. "Ті, яких називають маракаси," сказала вона нервово, вказуючи на пару пофарбовані маракаси, який висів на стіні. "Я купив їх, коли я відправився в Карибський круїз в 1933 році. Вони використовують їх оркестрів в Карибському басейні."Інцидент від сигарет, здавалося, зробив хлопчиків, відчувати себе більш невимушено. Еллен, можливо, попросив їх залишити, але вона вагався. Молодшого хлопчика згасити недопалок в треї її PIN-код, і вона дивилася на нього нічого не сказавши. Вона була насолоджуючись себе таким чином, вона може не зовсім розумію. Вони розповіли її розповіді про їх сімей, про своїх сестер, історій, які були хитрим і непристойну і що вона повинні зупинити їх від розповідати. В кінці півгодини вона попросила їх залишити. Вони пішли на деякий час, перш ніж вона виявила, що її гаманець не вистачає. Якщо вони були в кімнаті потім, вона може мати вчинили розправу над євреями вона взяла утримання спинки стільця і тримав її жорстко, поки її руки і плечі боліло. "Вони не доведеться вкрасти!" вона кричала. "Вони не повинні вкрасти! Вони не повинні!" Вона кинула себе на ліжко і заплакав протягом тривалого часу. Коли вона не сіла, вона складається дискурсу про чесність і уявити себе доставку до них. Вона думає про виклик поліції, але коли вона спробувала описати те, що трапилося, як якщо б вона мова йде в поліцію, звучали непереконливо і навіть підозрілим. Вона пішла у ванній кімнаті і мити обличчя холодною ганчіркою. "Вони не доведеться вкрасти", сказала вона. "Вони не повинні вкрасти. Я дав їм гроші за необхідності гроші." Вона йшла підлоги, говорив сердито до себе.Вранці Еллен вирішив забути про хлопчики; Це було краще втратити п'ятнадцяти-двадцяти доларів, які були в сумочці ніж втратити її душевний спокій.

Результаты (украинский) 2:

Вони сказали їй , що вони були італійськими, і вона запитала їх , якщо вони знали , як зробити телячу Parmigiana, що - то вона завжди хотіла вчитися. Вони не знали, але вони сказали їй про інших стравах італійської кухні. Один з хлопчиків, ніж старше, здавалося , зацікавлені в деяких прикраси на туалетному столику Еллен , і вона показала їх йому. Молодший хлопчик взяв недопалок з кишені і запалив її.
"Хіба ти занадто молодий , щоб палити?" Запитала Елен.
Він подивився на свого друга , і вони обидва хихикали. Еллен забарвлена. Виглядає вони обмінювалися , і їх сміх налякав її. "Ті , називаються маракаси," сказала вона нервово, вказуючи на пару забарвлених маракаси , які висіли на стіні. "Я купив їх , коли я пішов на Карибський круїз в 1933 році вони використовують їх в оркестрах в Карибському морі."
Інцидент сигарети , здавалося, зробили хлопчики почувають себе більш невимушено. Еллен , можливо, попросили їх піти, але вона коливалася. Молодший хлопчик загасив сигарету в її контактному піднос , і вона дивилася на нього , нічого не сказавши. Вона насолоджувалася таким чином , що вона не могла зрозуміти цілком. Вони розповідали їй історії про своїх сім'ях, про своїх сестер, історії , які були хитрим і непристойні , і що вона повинна була припинити їх розповідати. Наприкінці півгодини вона попросила їх піти. Вони були пройшли яке - той час , перш ніж вона виявила , що її гаманець пропав безвісти.
Якби вони були в кімнаті тоді, вона могла б убити їх Вона взяла на спинку стільця і тримав її жорстко , поки руки і плечі боліли , "Вони не повинні вкрасти!" вигукнула вона. "Вони не повинні вкрасти! Вони не повинні!" Вона кинулася на ліжко і плакав в протягом тривалого часу. Коли вона сіла, вона вигадала міркування про чесність і уявила себе його доставку до них. Вона думала , що викликати поліцію, але коли вона спробувала описати те , що сталося , як ніби вона розмовляла з поліцією, це звучало непереконливо і навіть підозрілим. Вона пішла у ванну і вмилася з холодною тканиною. "Вони не повинні красти," сказала вона. "Вони не повинні красти. Я б дав їм гроші , якщо їм потрібні гроші." Вона йшла слово, говорити гнівно собі.
Вранці, Еллен вирішила забути про хлопчиків; це було краще втратити п'ятнадцять або двадцять доларів , які були в сумочці , ніж втратити її душевний спокій.