The controversy in which I was inad

The controversy in which I was inadvertently involved
started over the structure of a deceptively simple sevencarbon-
containing bicyclic carbocation, the 2-norbornyl
(bicyclo[2.2.1]heptyl) cation. The involvement of the ion
in the long-recognized rearrangement of norbornyl systems
prevalent in natural terpenes was first suggested
in 1922 by Meerwein. The remarkable facility of skeletal
rearrangements in norbornyl systems attracted the early
interest of chemists. Wagner realized first in 1899 the
general nature of these rearrangements and related them
to that which takes place during the dehydration of
pinacolyl alcohol to tetramethylethylene. Sommer later
found some tricyclanes in the products of the Wagner
rearrangements of terpenes. In 1918, Ruzicka suggested
a tricyclane-type mechanism without realizing the ionic
nature of the process. Meerwein reconsidered the mechanism
in 1922 and made the farsighted suggestion that
the reaction proceeds through an ionic intermediate, i.e.,
the norbornyl cation. Hence, this type of transformation
is now known as the Wagner-Meerwein rearrangement.

Результаты (украинский) 1:

Суперечки, в яких мене залучали ненавмиснорозпочатий понад структура оманливо простий sevencarbon-які містять bicyclic carbocation, 2-norbornyl(bicyclo[2.2.1]heptyl) катіон. Залучення ionу Лонг визнаних перекладанням norbornyl системпоширені в природних терпенів була вперше висловленау 1922 році за Meerwein. Чудові приміщення з скелетнихперебудови в norbornyl систем залучали до початкуінтерес хіміки. Вагнер реалізований перший в 1899 році назагального характеру про ці перестановки і пов'язаних з нимищо, що відбувається під час зневоднення зpinacolyl алкоголю до tetramethylethylene. Готель Sommer пізнішезнайшов деякі tricyclanes продукції Wagnerперебудови терпенів. У 1918 році Ruzicka запропонувавtricyclane-шоу типу механізму, не розуміючи, що з іоннимхарактер процесу. Meerwein переосмислення механізму 1922 році і зробив далекоглядним припущення, щореакція йде через іонної проміжний, тобто,norbornyl катіон. Отже цей тип перетворенняТепер відомий як перестановка Вагнер-Meerwein.

Результаты (украинский) 2:

Суперечка , в якому я був ненавмисно залучений
почав над структурою оманливе простий sevencarbon- ,
що містить біцікліческій карбокатіон, 2-норборнена
(бицикло [2.2.1] гептил) катіонів. Участь іона
в давно визнали перегрупування норборнілом систем ,
поширених в природних терпенів була вперше запропонована
в 1922 році Меєрвейна. Чудовий об'єкт скелетних
перегрупувань в системах норборнілом залучили ранній
інтерес хіміків. Вагнер зрозумів , по- перше , в 1899 році
загальний характер цих перебудов і пов'язаних з ними
до того , що відбувається під час дегідратації
Пінаколіловий Спирт до тетраметілетілен. Sommer пізніше
знайшли tricyclanes в продуктах Вагнера
перегрупувань терпенів. У 1918 році Ружичка запропонував
механізм tricyclane типу , не розуміючи , іонний
характер процесу. Меєрвейна переглянув механізм
в 1922 році і зробив далекоглядне припущення , що
реакція протікає через іонний проміжний, тобто
катіона норборнільная. Отже, цей тип трансформації
тепер відомий як перегрупування Вагнера-Мейервейну.