Ночью родился Сим. Он лежал, хныкал

Ночью родился Сим. Он лежал, хныкал, на холодных камнях пещеры. Кровь толчками пробегала по его телу тысячу раз в минуту. Он рос на глазах.
Мать лихорадочно совала ему в рот еду. Кошмар, именуемый жизнью, начался. Как только он родился, глаза его наполнились тревогой, которую сменил безотчетный, но оттого не менее сильный, непреходящий страх. Он подавился едой и расплакался. Озираясь кругом, он ничего не видел.
Все тонуло в густой мгле. Постепенно она растаяла. Проступили очертания пещеры. Возник человек с видом безумным, диким, ужасным. Человек с умирающим лицом. Старый, высушенный ветрами, обожженный зноем, будто кирпич. Съежившись в дальнем углу, сверкая белками скошенных глаз, он слушал, как далекий ветер завывает над скованной стужей ночной планетой.

Результаты (украинский) 1:

SIM народився на ніч. Він лежав, схлипуючи на холодний каменях печери. Гор штовхає підбіг його тіло тисячі разів на хвилину. Він виріс на очах.Матір sovala гарячково їжу в рот. Кошмар, називається життя, почав. Як тільки він народився, його очі наповнені тривога, який замінив його незрозумілим, але, тим не менше, сильний, міцний страх. Він душили на продовольство і розплакався. Дивлячись навколо, він нічого не бачив.Всі затонув в густий туман. Поступово вона розтанув. Контури печери. Там виник люди божевільні дикий, страшно. Людина з вмирає людина. Вітри старі, сухарі, що, коли спалюється цегли. Сховатися в дальньому кутку, блимають очі seaward білків, він слухав, як далекий вітер виття протягом ночі далекій планеті нижче.

Результаты (украинский) 2:

Вночі народився Сим. Він лежав, хникав, на холодних каменях печери. Кров поштовхами пробігала по його тілу тисячу разів на хвилину. Він ріс на очах.
Мати гарячково сунула йому в рот їжу. Кошмар, іменований життям, почався. Як тільки він народився, очі його наповнилися тривогою, яку змінив несвідомий, але від того не менш сильний, неминущий страх. Він подавився їжею і розплакався. Озираючись навколо, він нічого не бачив.
Всі тонуло в густій ​​імлі. Поступово вона розтанула. Проступили обриси печери. Виник осіб з видом божевільним, диким, жахливим. Людина з вмираючим особою. Старий, висушений вітрами, обпалений спекою, ніби цегла. Зіщулившись у дальньому кутку, виблискуючи білками скошених очей, він слухав, як далекий вітер завиває над скутою холодом нічний планетою.