In the 1960s, Gillespie suggested c

In the 1960s, Gillespie suggested calling protic acids
stronger than 100% sulfuric acid “superacids.” This
arbitrary but most useful definition is now generally
accepted. It should be mentioned, however, that the name
“superacid” goes back to J. B. Conant of Harvard, who
used it in 1927 in a paper in the Journal of the American
Chemical Society to denote acids such as perchloric acid,
which he found stronger than conventional mineral acids
and capable of protonating such weak bases as carbonyl
compounds.25 My book on superacids, published in 1985
with Surya Prakash and Jean Sommer,23c was appropriately
dedicated to the memory of Conant. Few of
today’s chemists are aware of his contributions to this
field. Conant subsequently became the president of
Harvard University and gave up chemistry, which may
explain why he never followed up on his initial work on
superacids.

Результаты (украинский) 1:

В 1960 році Гіллеспі запропонував, називаючи protic кислотсильніше, ніж 100% сірчаної кислоти "superacids." Цедовільних, але найбільш корисних визначення, тепер як правилоприймаються. Слід зазначити, однак, що ім'я"superacid" бере свій початок Дж. б. Конент Гарвард, яківикористовували його в 1927 році в статтю в журналі американськоїХімічне суспільство для позначення кислоти, такі як perchloric кислота,яку він знайшов сильніше, ніж звичайні кислоти неорганічніі здатні protonating такого слабких бази як Карбонільніcompounds.25 опублікував мою книгу на superacids, в 1985 роціСурья Пракаш, Жан Sommer 23c була належнимприсвячений пам'яті Конент. Мало хто зСьогоднішні хіміків чи відомо про його внесок цеполе. Конент згодом став президентомГарвардський університет і кинув хімії, які можутьпояснити, чому він ніколи не пішли на його початковий роботаsuperacids.

Результаты (украинский) 2:

У 1960 - х роках, Гіллеспі запропонував називати протонних кислот
сильніше , ніж 100% -ної сірчаної кислоти "суперкислоти." Це
довільне , але найкорисніше визначення в даний час в цілому
прийнято. Слід зазначити, однак, що назва
"суперкислотного" сходить до JB Конант з Гарварда, який
використовував його в 1927 році в статті в журналі Американського
хімічного товариства , щоб позначити кислоти , такі як хлорне кислота,
якої він знайшов сильніше звичайні мінеральні кислоти
і здатні протонирования такі слабкі підстави , як карбонила
compounds.25 Моя книга про суперкислоти, опублікованій в 1985 році
з Сурья Пракаш і Жан Sommer, 23с був належним чином
присвячений пам'яті Конант. Мало хто з
сучасних хіміків знають про його внесок в цій
області. Конант згодом став президентом
Гарвардського університету і відмовився від хімії, яка може
пояснити , чому він ніколи не дотримувався на його первісної роботи по
суперкислоти.