The disparity in salaries between f

The disparity in salaries between foreigners and locals continues to drive a wedge between the foreign and Ukrainian communities. To some extent this phenomenon is an unfortunate byproduct of the mixing of two very different markets: The Western and Ukrainian labor markets. But too many plump Western firms, rather than setting a good example by paying locals on a fair scale, shamelessly lower themselves to the standards of the Ukrainian economy and pay wages that wouldn’t support a pet in the West. This is a vulgar form of wage slavery. Western firms argue that the country needs their foreign investment and that many of the people they hire would be otherwise unemployed or selling things in Petrivka market. There is some truth to that. But there are times when one’s dignity must overcome the realities of Keynesian economics*.

Результаты (украинский) 1:

Відсутність паритету зарплати між іноземців та місцевих жителів як і раніше вбити клин між іноземних і українських громад. Певною мірою це явище є нещасний побічний змішування двох дуже різних ринків: західні та українські ринки праці. Але занадто багато пухкі Західні фірми а не небажаний прецедент, заплативши місцеві жителі ярмарок масштабі, безсоромно знизити себе стандартам української економіки і платити зарплату, які не підтримують домашня тварина на заході. Це вульгарно форма заробітної плати рабства. Західні фірми стверджують, що країна повинна іноземних інвестицій і що багато людей вони наймають було б в іншому випадку безробітний або продажу речі в Петрівці. Є частка істини на це. Але бувають часи, коли реалії кейнсіанської економіки * необхідно подолати свою гідність.

Результаты (украинский) 2:

Нерівність у заробітній платі між іноземцями та місцевими жителями продовжує вбивати клин між іноземними та українськими громадами. В деякій мірі це явище є невдалим побічним продуктом змішання двох дуже різних ринків: Західні і українські ринки праці. Але занадто багато пухких західні фірми, а не хороший приклад, заплативши місцевим жителям за справедливою шкалою, безсоромно принижуватися стандартам української економіки і платити заробітну плату, яка не підтримуватиме тварина на Заході. Це вульгарна форма найманого рабства. Західні фірми стверджують, що країна потребує їх іноземних інвестицій і що багато з людей, яких вони наймають б в іншому випадку безробітними або продавати речі на ринку Петрівка. Існує деяка правда до цього. Але бувають випадки, коли свою гідність повинні подолати реалії кейнсіанської економіки *.