РУБИНШТЕЙН Моисей Матвеевич [15(27)

РУБИНШТЕЙН Моисей Матвеевич
[15(27) июня 1878, Москва — 3 апреля 1953, там же] — русский философ, психолог и педагог. В 1905 окончил философское отделение Оренбургского университета. Магистерская диссертация — “Логические основания гегелевской системы и конец истории”. По возвращении в Россию читает курсы психологии и философии в Университете Шанявского, на Высших женских педагогических курсах в Москве. С 1912 — приват-доцент, с 1918 — профессор Московского университета. В 1918—20 — организатор и ректор Восточно-Сибирского университета (Иркутск). В 1923—51 — профессор кафедры психологии в МГПИ.

Преобладающий круг интересов Рубинштейна — философия воспитания и образования личности. Эти проблемы рассматриваются им в глобальном контексте миро- и жизнепонимания. Центральная задача главного философского труда (О смысле жизни, ч. 1. Л., 1927; ч. 2. M., 1927) — поиск правдиво-жизненного мировоззрения, способного “осветить действительную жизнь и углубить ее”. В развитии такого мировоззрения отводил важную роль своей концепции “монистического идеал-реализма и творческого антропоцентризма”, свободной от трансцендентных моментов. Книга подверглась ожесточенной идеологической критике, положившей конец публикации философских работ Рубинштейна.

Результаты (украинский) 2:

РУБІНШТЕЙН Мойсей Матвійович
[15 (27) червня 1878, Москва - 3 квітня 1953, там же] - російський філософ, психолог і педагог. У 1905 закінчив філософське відділення Оренбурзького університету. Магістерська дисертація - "Логічні підстави гегелівської системи і кінець історії". Після повернення до Росії читає курси психології та філософії в Університеті Шанявського, на Вищих жіночих педагогічних курсах у Москві. З 1912 - приват-доцент, з 1918 - професор Московського університету. У 1918-20 - організатор і ректор Східно-Сибірського університету (Іркутськ). У 1923-51 - професор кафедри психології в МГПИ. Переважаючий коло інтересів Рубінштейна - філософія виховання і освіти особистості. Ці проблеми розглядаються їм у глобальному контексті миро-і жізнепоніманія. Центральна завдання головного філософського праці (Про сенс життя, ч. 1. Л., 1927; ч. 2. M., 1927) - пошук правдиво-життєвого світогляду, здатного "висвітлити справжню життя й поглибити її". У розвитку такого світогляду відводив важливу роль своєї концепції "моністичного ідеал-реалізму і творчого антропоцентризму", вільної від трансцендентних моментів. Книга піддалася запеклої ідеологічної критиці, що поклала край публікації філософських робіт Рубінштейна.