MEMORY AND THINKINGHuman memory and

MEMORY AND THINKING
Human memory and learning are intimately related since the development of anу between a stimulus and response requires some sort of retention. Some of our associations, such as conditioned reflexes, are not at the conscious, but at the spinal level of association, although possibly they are 'remembered' there also. For most of the behaviour which distinguishes humans from animals (that is thinking and communicating through language) memory is located in the centre of the nervous system on cortex of the brain. We can think of memory as analogous to some sort of filing cabinet system. Information received through the senses is stored and utilized as needed, within the limits of storage capacity and the personal efficiency for 'searching the files'. (Without this retention process there could be no learned behaviour). Our storage capacity seems to be an inflexible individual characteristic, but the efficiency with which the information is retrieved is a function of a number of influences. Three of these influences, which are general features in memory, are frequency, recency, and value.

Frequency refers, everything else being equal, to the tendency to remember those experiences which have happened most often. Experiences or events that occur infrequently are not remembered well. It is also clear that, everything else being equal, we remember the more recent events in contrast to those that occurred in earlier times.
Learning also influences our ability to recall our past experiences. When the learning takes place, how well is the material mastered? How frequently do the lessons occur, and what are the personal priorities we attach to the lessons? All these factors affect the extent to which we can' demonstrate our retention of information.

Thinking must, like memory, be inferred from public behaviour. Thinking is another so-called 'mental' activity, involving the manipulation of symbols, signs, concepts, or ideas, which are symbolically represented. Thinking is a process which is closely bound up with language.

To continue with the filing analogy, thinking is the term used to describe the various ways in which the information in storage is retrieved, scanned, examined, combined, and rearranged. We do not actually examine the objects (memories) on 'file', but we may sometimes refer to the verbal description of the remembered events. Memory, learning, thinking, and language are all intimately related processes. So far is this the case that a word may remind you of other words and conjure up images, whereas a perception may conjure up images and also remind you of a linguistic description.

Two types of thinking, i.e. convergent and divergent thinking, are processes of association between stimuli and responses which arc acceptable according to different criteria. We may also make associations among ideas or experiences. When we are faced with a problem that we wish to solve we usually resort to convergent thinking, depending on our memory to bring forth the best answer that can serve as a solution. If this effort is unrewarding we may resort to trial-and-error or perhaps use a hypothesis as a result of insight, i.e. we may be able to assemble our previous experiences in a new way so that we understand the relationships required to solve the task. Our thinking process like many of the actions we perform, is very likely to become habitual and standardized. Most people find it very difficult to change their pattern of thinking, especially if their methods have previously been rewarding.

Through language we understand and communicate the symbols and concepts that we learn. The words in our language are learned initially by association with the objects or events they represent (extension), but we also acquire meaning of words through their relationship to other words and symbols. They are usually clear-cut labels and have only one meaning. The second class of symbols are connotive symbols, and they mark the way we
intend to make people think about these things. Words like 'good', 'happy', 'worthwhile', are some of the connotive-type words used valuatively.

The essential link between thinking and language, we must repeat, comes about because we learn a great deal by description. We read about the experiences of others, of their verbal representations of other objects and ideas. We think by internal manipulation of language, and the very fact that we are able to associate a name successfully with an object is clear evidence that our memory stores both the name and a symbolic representation of the thing.

Let us look at just one piece of experiment on linguistic behaviour. Our vocabulary is composed of tens of thousands of words, including a great number of adjectives. We can use adjectives to qualify objects with such words as 'good', 'clean', 'large' and so on. Research has shown that our basic connotive vocabulary can be reduced to the three broad types of adjectives that most

Результаты (украинский) 1:

ПАМ'ЯТЬ І МИСЛЕННЯЛюдська пам'ять і навчання є тісно пов'язані з оскільки розвиток anу між стимулів і відповідь потребує якогось збереження. Деякі з наших об'єднань, таких як умовних рефлексів, не в свідомим, але на спинний рівні асоціації, хоча можливо вони 'ятовуються' там також. Для більшості поведінку, яка відрізняє людини від тварин, (що є мислення і спілкування за допомогою мови) пам'яті розташований у центрі нервової системи на кори головного мозку. Ми можемо думати про пам'ять, поки аналогічний якийсь шухляді системи. Інформація отримана через почуттів зберігається та використовується, якщо необхідно, в межах місткості та особистої ефективності для "пошуком файли". (Без цього процесу утримання не може бути не дізналися поведінки). Наш обсяг пам'яті, як видається, негнучкій індивідуальна особливість, але ефективність, з якою завантажуються дані є функцією ряд впливів. Три з цих впливів, які загальні риси в пам'яті, є частота, новизна і значення.Частоти відноситься, все ще що дорівнює, тенденцію до пам'ятають досвідом, які найбільш часто відбуваються. Ну не запам'ятовуються досвідом або подій, що відбуваються нечасто. Зрозуміло також, що все ще бути рівними, ми пам'ятаємо більш останніх подій на відміну від тих, що відбулися за раніші часи.Навчання також впливає на нашу здатність згадувати нашого минулого досвіду. Коли навчання відбувається, наскільки добре матеріал освоєно? Як часто трапляються уроки, і які особисті пріоритети, ми приділяємо уроки? Всі ці фактори впливають на ступінь, до якої ми можемо ' продемонструвати наші збереження інформації.Мислення повинна як і пам'яті, бути виведено з громадської поведінки. Мислення є інший так званих '' розумову, за участю маніпулювання символи, знаки, концепції або ідеї, які подані символічно. Мислення є процесом, який тісно пов'язана з мовою.Щоб продовжити роботу з подачі аналогія, думаючи, що термін використовується для опису різні способи, в яких витягується інформація в зберігання, відскановані, розглянуті, разом узятих і переставити. Ми насправді не перевіряти об'єктів (спогади) на "файл", але ми іноді може означати словесний Опис пам'ятатимуть події. Пам'яті, навчання, мислення і мови є всі тісно пов'язані з ними процеси. До цих пір чи так це слово може нагадати вам про інших слів і викликати в уяві образи, беручи до уваги сприйняття може викликати в уяві образи і також нагадати вам про лінгвістичні Опис.Два види мислення, тобто сходяться і розходяться мислення, є процеси асоціації між подразники і відповіді, які дугової прийнятними за різними критеріями. Ми також може зробити асоціацій серед ідеї або досвід роботи. Коли ми стикаємося з проблемою, що ми хотіли б вирішити ми зазвичай вдаються до конвергентних мислення, залежно від нашої пам'яті родить найкращою відповіддю, які можуть служити як рішення. Якщо це зусилля unrewarding ми можемо вдаватися до проб і помилок, або можливо використовувати гіпотеза в результаті insight, тобто ми зможемо зібрати наш попередній досвід по-новому, так що ми розуміємо, відносини, які необхідно розв'язати задачу. Процес нашого мислення, як і багато дій ми виконувати, швидше за все, стали звичними і стандартизовані. Більшість людей дуже важко змінити свої моделі мислення, особливо якщо їх методи раніше нагородження.Через мови ми розуміємо і спілкуватися символи і концепцій, які ми дізнаємося. Слів у нашій мові пізнаються спочатку асоціації з об'єктами або події, що вони являють собою (розширення), але ми також набувати значення слів через свої відносини на інші слова та символи. Вони зазвичай чітких етикетки і є тільки одне значення. Другого класу символів є connotive символи, а вони позначено як мимають намір зробити люди думають про ці речі. Такі слова, як 'хороші', 'с', 'доцільно', є одними з connotive типу слова, використовувані valuatively.Важливий зв'язок між мислення і мови, необхідно повторити, виникає тому, що ми дізнаємося багато чого за описом. Ми читали про досвід інших людей, їх словесні представництв, інші об'єкти та ідей. Ми думаємо, шляхом внутрішньої маніпуляції мови, і сам факт, що ми в змозі пов'язати ім'я успішно з об'єктом є чіткі докази того, що наша пам'ять зберігає ім'я і символічне подання річ.Послухаймо лише один фрагмент експеримент на мовної поведінки. Наша лексика складається з десятків тисяч слів, включаючи велику кількість прикметників. Ми можемо використовувати прикметників кваліфікувати об'єкти з такими словами як "хороші", "чисте", 'великий' і т. д. Дослідження показали, що наші основні connotive словник може бути зведена до трьох широким типи прикметників що більшість

Результаты (украинский) 2:

Пам'яті і мислення
Людська пам'ять і навчання тісно пов'язані , так як розвиток anу між стимулом і реакцією вимагає деякого роду утримання. Деякі з наших асоціацій, таких як умовні рефлекси, що не на свідомому, а на спинальному рівні асоціацій, хоча , можливо , вони «згадали» там. Для більшої частини поведінки , яке відрізняє людей від тварин (тобто мислення і спілкування з допомогою мови) пам'яті знаходиться в центрі нервової системи на корі головного мозку. Ми можемо думати про пам'ять як аналог якої - то подачі системи кабінету. Інформація , отримана з допомогою органів почуттів зберігається і використовується в разі необхідності, в межах ємності і особистої ефективності для "пошуку файлів". (Без цього процесу утримання не може бути не вивчене поведінка). Наша ємність накопичувача , як представляється , негнучким індивідуальною характеристикою, але ефективність , з якою витягується інформація є функцією від ряду факторів. Три з цих впливів, які є спільні риси в пам'яті, по частоті, давність і значення.

Частота відноситься, при інших рівних умовах , з тенденцією згадати ті події , які відбулися найбільш часто. Досвід або події , які відбуваються нечасто, чи не добре пам'ятали. Також очевидно , що, при інших рівних умовах , ми пам'ятаємо більш недавні події на відміну від тих , які мали місце в більш ранні часи.
Вивчення також впливає на нашу здатність згадати наші минулі переживання. Коли відбувається навчання, наскільки добре освоєний матеріал? Як часто відбуваються уроки, і якіособисті пріоритети , яке ми надаємо уроки? Всі ці фактори впливають на ступінь , в якій ми можемо 'продемонструвати наше збереження інформації.

Мислення має, як пам'ять, бути виведені з суспільну поведінку. Мислення це ще один так званий «розумова» діяльність, включаючи маніпулювання символами, знаками, понять, або ідей, які символічно представлені. Мислення є процесом , який тісно пов'язаний з мовою.

Для продовження подачі аналогії, мислення це термін , використовуваний для опису різних способів , в яких інформація в сховище буде відновлена, відскановані, розбирав, комбіновані, і переставити. Ми на самому ділі не досліджувати об'єкти (спогади) на "файл", але іноді ми можемо звернутися до словесного опису подій, що запам'ятовуються. Пам'ять, навчання, мислення і мова все тісно пов'язані з ними процеси. До сих пір це той випадок, коли слово може нагадати вам про інших слів і викликати в уяві зображення, в той час як сприйняття може викликати в уяві образи , а також нагадати вам про лінгвістичного опису.

Два типи мислення, тобто конвергентного і дивергентного мислення, є процеси зв'язок між стимулами і реакціями , які дугових прийнятні в відповідності з різними критеріями. Ми також можемо зробити асоціацію між ідеями або досвідом. Коли ми стикаємося з проблемою , яку ми хочемо вирішити ми зазвичай вдаються до конвергентної мислення, в залежності від нашої пам'яті , щоб приносити краща відповідь , який може служити в якості рішення. Якщо це зусилля невдячна ми можемо вдатися до методом проб і помилок або , можливо , використовувати гіпотезу , в результаті проникнення в суть, тобто ми можемо бути в змозі зібрати наші попередні досліди по-новому , так що ми розуміємо відносини , необхідні для вирішення завдання , Наш розумовий процес , як і багато хто з дій , які ми проводимо, дуже ймовірно, стане звичним і стандартизовані. Більшість людей вважають , що дуже важко змінити їх структуру мислення, особливо якщо їх методи раніше були корисними. З

допомогою мови ми розуміємо і передавати символи і поняття , які ми вчимося. Слова в нашій мові вивчаються спочатку по асоціації з предметами або подіями , які вони представляють (розширення), але ми також набувають значення слів через їх зв'язок з іншими словами і символами. Вони, як правило , чіткі етикетки і мають тільки одне значення. Другий клас символів є connotive символи, і вони відзначають , як ми
маємо намір змусити людей думати про ці речі. Такі слова , як "хороший", "щасливий", "варто", деякі з слів connotive типу використовуваних ціннісно.

Істотна зв'язок між мисленням і мовою, ми повинні повторити, відбувається тому , що ми багато чого довідатися за описом. Ми читаємо про досвід інших людей, їх словесних уявлень інших об'єктів та ідей. Ми вважаємо , що внутрішнім маніпуляції мовою, і сам факт того, що ми можемо пов'язати ім'я успішно з об'єктом є чіткий доказ того, що наші пам'ять зберігає як ім'я і символічне уявлення речі.

Давайте подивимося на тільки один шматок експеримент з лінгвістичного поведінки. Наш словниковий запас складається з десятків тисяч слів, в тому числі велика кількість прикметників. Ми можемо використовувати прикметники кваліфікувати об'єкти з такими словами , як «добре», «чистий», «великий» і так далі. Дослідження показали , що наш основний connotive словниковий запас можна звести до трьох основних типів прикметників , які найбільш