Leaving office without having made

Leaving office without having made progress on an issue he specifically promised to resolve would be a colossal failure for Obama. Fortunately, he still has time, and many previous US presidents have set a precedent for bold diplomacy during their final months in the White House. In late 1988, Ronald Reagan recognized the Palestine Liberation Organization and authorized the State Department to begin “substantive dialogue” with PLO leaders. In late 2000, Bill Clinton published his parameters for a future peace framework. And, starting with the Annapolis Conference in late 2007, George W. Bush mediated a series of negotiations between Abbas and Israeli Prime Minister Ehud Olmert.
Now it is Obama’s turn, and he should push for a UN Security Council resolution that establishes new parameters for a future peace accord, and replaces UN Security Council Resolution 242, which dates back to the 1967 Six-Day War between Israel and Egypt, Jordan, and Syria. The international community agrees that ending the conflict is in everyone’s interest – France has long argued for a new resolution, and Russia has no incentive to oppose one. Obama should start by approaching Russia, the European Union, and the UN to discuss how the resolution should be phrased.

Результаты (украинский) 1:

Залишаючи офіс не зробивши прогресу в питанні, що він обіцяв спеціально для усунення б колосальний провал за Обаму. На щастя, він до цих пір часу, що розташований багато попередніх президентів США є прецедент для сміливих дипломатії їх остаточного місяці у Білому домі. Наприкінці 1988 Рональд Рейган визнана організація визволення Палестини та уповноважений державний департамент почати "предметного діалогу" з ООП лідерів. Наприкінці 2000 року Білл Клінтон опублікував його параметрів для майбутнього миру рамки. І, починаючи з Аннаполіс конференції в кінці 2007 року, Джордж Буш опосередкованої серію перемовин між Аббас й прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт. Тепер настала черга Обами, і він повинен підштовхнути Резолюції Ради Безпеки ООН, яка встановлює нові параметри для майбутніх мирної угоди і замінює ООН резолюції 242, яка сходить до шестиденної війни 1967 року між Ізраїлем і Єгиптом, Йорданією і Сирією. Міжнародне співтовариство погоджується, що закінчується конфлікту в інтересах кожної людини – Франції давно виступає за нову резолюцію, і Росія має ніяких стимулів виступити проти одного. Обама повинен почати, наближається до Росії, Європейський Союз та ООН, щоб обговорити, як формулюванні роздільну здатність.

Результаты (украинский) 2:

Залишивши офіс без домоглися прогресу з питання , він конкретно пообіцяв вирішити буде колосальним провалом для Обами. До щастя, у нього ще є час, і багато попередніх президенти США створили прецедент для сміливої ​​дипломатії під час останніх місяців у Білому домі. В кінці 1988 року Рональд Рейган визнав Організацію визволення Палестини і санкціонував Державний департамент почати "предметний діалог" з лідерами ООП. В кінці 2000 року Білл Клінтон опублікував свої параметри для майбутнього світу рамок. І, починаючи з конференції в Аннаполісі в кінці 2007 року, Джордж Буш опосередкованої ряд переговорів між Аббасом і прем'єр - міністра Ізраїлю Ехуда Ольмерта.
Тепер черга Обами, і він повинен наполягати на резолюції Ради Безпеки ООН , яка встановлює нові параметри для майбутнє мирну угоду, і замінює резолюцію 242 Ради безпеки ООН, яка сходить до 1967 року Шестиденної війни між Ізраїлем і Єгиптом, Йорданією і Сирією. Міжнародне співтовариство погоджується з тим , що припинення конфлікту в інтересах усіх - Франція вже давно виступає за нову резолюцію, і Росія не має ніякого стимулу виступати проти одного. Обама повинен почати, наближаючись до Росії, Європейський Союз і ООН , щоб обговорити , як повинно бути сформульовано в резолюції.