Нич яка мисячна, зоряна, ясная!
Выдно, хоч голкы збырай.
Выйды, коханая, працэю зморэна,
Хоч на хвылыночку в гай.
Сядэмо вкупи мы тут пид калыною -
И над панамы я пан!
Глянь, моя рыбонько, - срибною хвылэю
Стэлэться полэм туман.
Гай чаривный, нибы промэнэм всыпаный
Чы загадався, чы спыть:
Он на стрункий та высокий осычыни
Лыстя пэстлыво трэмтыть.
Нэбо нэзмирянэ, всыпанэ зорямы, -
Що то за Божа краса!
Пэрламы яснымы он пид тополямы
Грае краплыста роса.
Ты нэ лякайся, що нижэнькы босии
Вмочыш в холодну росу:
Я тэбэ, вирная, аж до хатынонькы
Сам на руках однэсу
Ты нэ лякайся, що змэрзнэш, лэбэдонько,
Тэпло - ни витру, ни хмар+.
Я прыгорну тэбэ до свого сэрдэнька,
А воно палкэ, як жар.
Ты нэ лякайся, що можуть пидслухаты
Тыху розмову твою:
Ничка прыспала всих, соном окутала
Ани шэлэснэ в гаю.
Сплять ворогы твойи, знуджэни працэю, -
Нас нэ сполохае смих.
Чы ж нам, окрадэным долэю нашою,
Й хвыля кохання - за грих?
Результаты (
русский) 1:
[копия]Скопировано!
Нич, misâčna, Звездная, âsnaâ!Видно golky, хотя zbyraj.Выйди, kohanaâ, pracèû zmorèna,По крайней мере hvylynočku в роще.Sâdèmo kalynoû творительного vkupi ПИД здесь- И над panamy я Пан!Вот, мой rybon′ko-sribnoû hvylèûStèlèt′s polèm туман.Гай čarivnyj, niby promènèm vsypanyjČy zagadavsâ, čy spyt′:Ах osyčyni стройный и высокийLystâ pèstlyvo trèmtyt′.Nèbo nèzmirânè, vsypanè zorâmy,-Что такое красота Бога!Pèrlamy âsnymy онлайн topolâmy ПИДKraplysta Роза Grae.Ты nè быть что nižèn′ky bosiiVmočyš в холодных стоимость:Я tèbè, virnaâ, до hatynon′kyСебя в руки odnèsuБыть ты nè, zmèrznèš, lèbèdon′ko,Tèplo vitru округа, нет облаков.Я prygornu tèbè к моей sèrdèn′ka,И он palkè как жара.Может быть ты nè pidsluhatyTyhu ваш разговор:Nička pryspala, sonom okutalaАна šèlèsnè в роще.Сон vorogy твої, znudžèni pracèû,- Нас nè spolohae smih.Čy у нас dolèû, наши okradènymИ hvylâ любовь к grih?
переводится, пожалуйста, подождите..

Результаты (
русский) 2:
[копия]Скопировано!
Нич которая мисячна, звездная, ясная!
Выдно, хоть голкы збырай.
Выйды, любимая, працэю зморэна,
ни на хвылыночку в рощу. Сядэмо вместе мы здесь пид калыною - И над панамы я господин! Смотри моя Рыбонька, - Срибна хвылэю Стэлэться полэм туман. Гай чаривный, нибы промэнэм всыпаный чы задумался, чы спыть: Он на стройный и высокий осычыны Лыстя пэстлыво трэмтыть. Нэбо нэзмирянэ, всыпанэ зорямы, - Что за Божья красота! Пэрламы яснымы он пид тополямы Граэ краплыста роса. Ты нэ бойся, что нижэнькы боссы Вмочыш в холодную росу: Я тэбэ, вирная, до хатынонькы Сам на руках однэсу Ты нэ бойся, что змэрзнэш, лэбэдонько, Тэпло - ни вытру, ни облаков +. Я прыгорну тэбэ к своему сэрдэнька, А оно палкэ, как жар. Ты нэ пугайся, что могут пидслухаты Тыху разговор твою: Нычка прыспала всих, соном окутала Ани шэлэснэ в роще. Спят ворогы твой, знуджэны працэю - Нас нэ распугаешь смих. чы же нам, окрадэным долэю нашей, И хвыля любовь - за гриха?
переводится, пожалуйста, подождите..
