The shape of the HOMO and LUMO orbi

The shape of the HOMO and LUMO orbitals for the PG13 molecule are presented in Fig. 3. As can be seen from Fig. 3 both orbitals represent the π-type wave-functions localized predominantly on the central anthracene core (only the minor contribution from the side indole moieties takes place). Moreover both HOMO and LUMO orbitals of PG13 compound are close similar to the well known b2g HOMO and b3u LUMO frontier molecular orbitals of the free anthracene molecule (D2h point group) [53]. They also belong to gerade and ungerade symmetries and are concentrated near the inversion center. Thus, it is logical to observe some similarity in the electronic absorption and emission spectra for the parent PG13 and anthracene compounds, though the positions and relative intensities of the band maxima could be rather different.

Результаты (украинский) 1:

Фігури HOMO і LUMO orbitals для PG13 молекули представлені в рис. 3. Як видно з рис. 3 обидва orbitals представляють π-тип хвиля функцій, локалізуються переважно на центральний Антрацен core (лише незначні внесок з боку індол moieties відбувається). До того ж HOMO і LUMO orbitals PG13 складені закрити схожі на добре відомі b2g HOMO і b3u LUMO прикордонної молекулярної orbitals безкоштовно Антрацен молекули (групи D2h точкою) [53]. Вони також належать до gerade і ungerade симетрій і зосереджені недалеко від центру інверсії. Таким чином, логічно, спостерігати деякі подібності в електронних поглинання і викидів спектрів батьківського PG13 та Антрацен сполук, хоча на позиціях і відносної інтенсивності гурт maxima може бути досить різними.

Результаты (украинский) 2:

Форма гомо- і НСМО орбіталей для молекули PG13 представлені на рис. 3. Як видно з рис. 3 обидва орбіталі представляють π-типу хвильової функції, локалізовані переважно на центральному ядрі антрацену (тільки незначний внесок з боку індол фрагменти відбувається). Крім того обидва HOMO і LUMO орбіталі PG13 з'єднання близькі схожий на відомого B2G HOMO і b3u НСМО граничних молекулярних орбіталей вільної молекули антрацену (точкової групи D2h) [53]. Вони також відносяться до Gerade і ungerade симетрії і концентруються поблизу центру інверсії. Таким чином, логічно, щоб спостерігати деяку схожість в електронній спектрами поглинання і випускання для батьківського PG13 і антрацену сполук, хоча становище і відносні інтенсивності максимумів смуг може бути іншою.