Поскольку электронное издание воспр

Поскольку электронное издание воспринимается с экрана, то оно имеет свои особенности.
1. На экране текст учебника располагается во фрейме. Вместо фреймов можно использовать всплывающие окна, где размещаются рисунки, списки определений, указатели, комментарии;
2. Для лучшего понимания, усвоения и запоминания материала необходимо использовать технические возможности: анимацию, звук, цвет, иллюстрации. Включение специальных фрагментов помогут смоделировать сложные физические и технические процессы;
3. Главы должны быть более короткими по сравнению с книжными, их необходимо разбивать на дискретные фрагменты, которые содержат один узкий вопрос. Как правило, такой фрагмент состоит из двух-трех абзацев;
4. Необходимо, чтобы в одном из фреймов постоянно было оглавление книги, что позволяет, не листая страницы, быстро переходить к нужному разделу или фрагменту и также быстро возвращаться назад;
5. Необходимо выделять ключевые слова, термины, имена, чтобы, щелкая по ним кнопкой мыши, вызывать гиперссылки с объяснениями значений этих слов или комментарием на экран компьютера;
6. Использовать колонтитулы или заголовки на каждой электронной странице, чтобы учащийся не терял ориентации в учебнике.
При создании электронного издания необходимо учитывать все совокупность приемов, методов, способов продуцирования графической и аудиовизуальной информации с учетом воспроизведения электронных изданий с локального носителя, локальной сети или из образовательных сайтов Всемирной паутины. В частности, необходимо помнить, что во всех случаев текстовой материал больших объемов желательно публиковать в обычных бумажных изданиях. На экране рекомендуется представлять минимум текстовой информации.
В разрабатываемых электронных изданиях необходимо:
• ориентироваться на современные формы обучения, обеспечивая при этом совместимость с традиционными учебными материалами, в полном соответствии с документами, регламентирующими содержание образования;
• учитывать возрастные психолого-педагогические особенности учащихся;
• в максимальной степени использовать преимущества аудиовизуального представления учебных материалов: наблюдаемых и скрытых, реальных и воображаемых элементов, объектов, явлений, процессов;
• использовать возможности компьютерного моделирования в предметной области, а также моделирования реальной окружающей среды и естественного поведения в ней обучаемого.
Дидактические требования к электронным изданиям.
1. Требование научности означает достаточную глубину, корректность и научную достоверность изложения содержания учебного материала, с учетом последних научных достижений. Процесс усвоения учебного материала с помощью электронного издания должен строиться в соответствии с современными методами научного познания: эксперимент, сравнение, наблюдение, абстрагирование, обобщение, конкретизация, аналогия, индукция и дедукция, анализ и синтез, метод моделирования, в том числе и математического, а также метод системного анализа.
2. Требование доступности означает необходимость определения степени теоретической сложности и глубины изучения учебного материала сообразно возрастным и индивидуальным особенностям учащихся. Недопустима чрезмерная усложненность и перегруженность учебного материала, при котором овладение этим материалом становится непосильным для обучаемого.
3. Требование проблемности обучения обусловлено самой сущностью и характером учебно-познавательной деятельности. Когда учащийся сталкивается с учебной проблемной ситуацией, требующей разрешения, его мыслительная активность возрастает. Уровень этой активности может быть значительно выше при работе с электронными изданиями, чем при использовании традиционных учебников и пособий.
4. Требования наглядности обучения означает необходимость учета чувственного восприятия изучаемых объектов, их макетов или моделей и их личное наблюдение учащимся. Требования наглядности в электронных изданиях реализуется на принципиально новом, более высоком уровне. Распространение систем виртуальной реальности позволит в ближайшем будущем говорить не только о наглядности, но и о полисенсорности обучения.
5. Требования самостоятельности и активизации обучаемого предполагает самостоятельных действий учащихся при работе с учебником, четкое понимание конечных целей и задач учебной деятельности. Поэтому в электронных изданиях должна прослеживаться четкая модель деятельности учащихся. Мотивы его деятельности должны быть адекватны содержанию учебного материала. Для повышения активности обучения необходимо вводить в электронное издание разнообразные вопросы, предоставлять обучаемому возможность выбора пути усвоения материала, возможность управлять ходом событий.
6. Требования системности предполагает последовательность усвоения учащимся определенной системы знаний в изучаемой предметной области. Необходимо, чтобы знания, умения и навыки формировались в определенной системе, в строго логическом порядке и находили применение в жизни.
Для этого необходимо:
• предъявлять учебный материал в систематизированном и структурированном виде;
• учитывать как ретроспективы, так и перспективы формируемых знаний, умений и навыков при организации каждой порции учебной информации;
• учитывать межпредметные связи изучаемого материала;
• тщательно продумывать последовательность подачи учебного материала и его воздействия при усвоении, аргументировать каждый шаг по отношению к обучающемуся;
• строить

Результаты (украинский) 2:

Оскільки електронне видання сприймається з екрана, то воно має свої особливості.
1. На екрані текст підручника розташовується у фреймі. Замість фреймів можна використовувати спливаючі вікна, де розміщуються малюнки, списки визначень, покажчики, коментарі;
2. Для кращого розуміння, засвоєння і запам'ятовування матеріалу необхідно використовувати технічні можливості: анімацію, звук, колір, ілюстрації. Включення спеціальних фрагментів допоможуть змоделювати складні фізичні і технічні процеси;
3. Глави повинні бути більш короткими в порівнянні з книжковими, їх необхідно розбивати на дискретні фрагменти, які містять один вузьке питання. Як правило, такий фрагмент складається з двох-трьох абзаців;
4. Необхідно, щоб в одному з фреймів постійно було зміст книги, що дозволяє, не гортаючи сторінки, швидко переходити до потрібного розділу або фрагменту і також швидко повертатися назад;
5. Необхідно виділяти ключові слова, терміни, імена, щоб, клацаючи по ним кнопкою миші, викликати гіперпосилання з поясненнями значень цих слів або коментарем на екран комп'ютера;
6. Використовувати колонтитули або заголовки на кожній електронній сторінці, щоб учень не втрачав орієнтації в підручнику.
При створенні електронного видання необхідно враховувати всі сукупність прийомів, методів, способів продукування графічної та аудіовізуальної інформації з урахуванням відтворення електронних видань з локального носія, локальній мережі або з освітніх сайтів Всесвітньої павутини. Зокрема, необхідно пам'ятати, що у всіх випадків текстовий матеріал великих обсягів бажано публікувати в звичайних паперових виданнях. На екрані рекомендується представляти мінімум текстової інформації.
У розроблюваних електронних виданнях необхідно:
• орієнтуватися на сучасні форми навчання, забезпечуючи при цьому сумісність з традиційними навчальними матеріалами, в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти;
• враховувати вікові психолого-педагогічні особливості учнів;
• в максимальному ступені використовувати переваги аудіовізуального уявлення навчальних матеріалів: спостережуваних і прихованих, реальних і уявних елементів, об'єктів, явищ, процесів;
• використовувати можливості комп'ютерного моделювання в предметній області, а також моделювання реальної навколишнього середовища і природної поведінки в ній навчають.
Дидактичні вимоги до електронним виданням.
1. Вимога науковості означає достатню глибину, коректність і наукову достовірність викладу змісту навчального матеріалу, з урахуванням останніх наукових досягнень. Процес засвоєння навчального матеріалу за допомогою електронного видання повинен будуватися відповідно до сучасними методами наукового пізнання: експеримент, порівняння, спостереження, абстрагування, узагальнення, конкретизація, аналогія, індукція і дедукція, аналіз і синтез, метод моделювання, у тому числі і математичного, а також метод системного аналізу.
2. Вимога доступності означає необхідність визначення ступеня теоретичної складності і глибини вивчення навчального матеріалу згідно віковим та індивідуальним особливостям учнів. Неприпустима надмірна ускладненість і перевантаженість навчального матеріалу, при якому оволодіння цим матеріалом стає непосильним для кого навчають.
3. Вимога проблемності навчання обумовлене самою сутністю і характером навчально-пізнавальної діяльності. Коли учень стикається з навчальної проблемною ситуацією, що вимагає дозволу, його розумова активність зростає. Рівень цієї активності може бути значно вище при роботі з електронними виданнями, ніж при використанні традиційних підручників і посібників.
4. Вимоги наочності навчання означає необхідність врахування чуттєвого сприйняття досліджуваних об'єктів, їх макетів або моделей та їх особисте спостереження учням. Вимоги наочності в електронних виданнях реалізується на принципово новому, більш високому рівні. Поширення систем віртуальної реальності дозволить в найближчому майбутньому говорити не тільки про наочності, а й про полісенсорній навчання.
5. Вимоги самостійності та активізації учня припускає самостійних дій учнів при роботі з підручником, чітке розуміння кінцевих цілей і завдань навчальної діяльності. Тому в електронних виданнях повинна простежуватися чітка модель діяльності учнів. Мотиви його діяльності повинні бути адекватні змісту навчального матеріалу. Для підвищення активності навчання необхідно вводити в електронне видання різноманітні питання, надавати обучаемому можливість вибору шляху засвоєння матеріалу, можливість керувати ходом подій.
6. Вимоги системності припускає послідовність засвоєння учням певної системи знань в досліджуваної предметної області. Необхідно, щоб знання, вміння та навички формувалися в певній системі, в строго логічному порядку і знаходили застосування в житті.
Для цього необхідно:
• пред'являти навчальний матеріал у систематизованому і структурованому вигляді;
• враховувати як ретроспективи, так і перспективи формованих знань, умінь і навичок при організації кожної порції навчальної інформації;
• враховувати міжпредметні зв'язки досліджуваного матеріалу;
• ретельно продумувати послідовність подачі навчального матеріалу і його впливу при засвоєнні, аргументувати кожен крок по відношенню до навчається;
• будувати