1.Сущность и функции посреднической

1.Сущность и функции посреднической логистики
Однією з особливостей сучасної економіки є перехід розвитку країн від так званої індустріальної економіки до сервісної. В пер¬шу чергу, це пов’язано з тим, що серед послуг перевтілюючись у рухому силу господарського розвитку, цей процес вимагає змін світогляду керівників підприємств і коректування стратегій менеджменту та логістики.
Саме послуги виявляються зараз в центрі сучасної економіки. Основними відмінностями «сервісної» економіки від індустріальної є те, що в «сервісній» зусилля підприємств спрямовані перш за все на підвищення ефекту корисності, більш повного задоволення специфічних потреб клієнта, в той час як в індустріальній виробники прагнуть максимізувати виробництво товару. В «сервісній» економіці поняття корисності ототожнюється з характером використання і з тим, наскільки система удосконалена, включаючи як матеріальний продукт, так і відповідні послуги. В індустріальній же з матеріальною продукцією. Дуже важливим в «сервісній» економіці є поняття якості, під котрим розуміють можливості виробника встановлювати і постійно підтримувати стосунки із споживачем, підвищуючи ступінь його задоволення. В індустріальній економіці під якістю розуміють уміння підприємства «добре робити свою справу». У «сервісній» економіці змінюється також стиль менеджменту, його відмінностями є гнуч¬кість, швидкість прийняття рішень, мережна організація, свобода маневру і відкритість. В індустріальній економіці менеджмент має деякою мірою «механічний» характер, що визначається ієрар¬хічністю структур та їх високою упорядкованістю.
Основна увага в «сервісній» економіці приділяється ефективності функціонування сервісних систем.
Основною тенденцією розвитку світового ринкового механізму є укрупнення його виробничих і посередницьких структур, що може здійснюватись через їх об’єднання або поглинання одне одного.
В нових об’єднаннях створюють організаційно-економічні умови і матеріальну базу для утворення більш потужних і ефективних інтегрованих логістичних систем, котрі впливають на їх діяльність.
Сам перехід на «сервісну» економіку диктує необхідність поширення завдань і функцій посередницьких організацій, котрі сприяють підвищенню рівня сервісу.
Високий ступінь розвитку виробництва і товарного обміну робить присутність комерційних посередників у системах розподілу та товароруху самоочевидним. Виходячи з об’єктивної необхідності комерційного посередництва, слід зазначити, що, на жаль, у загальній теорії логістики логістиці комерційного посередництва, чи, як ми її називаємо, «торговельній логістиці», не приділяють достатньої уваги. Комерційне посередництво є процесом надання товаровиробникам і споживачам послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі.
Послуги, що надаються комерсантами споживачам, створюють умови для того, щоб матеріальні блага, вироблені у масовому порядку багатьма підприємствами, розкиданими по значній території, були б доступними у такій кількості і з такою якістю, у такому місці і в такий час, що зручні для останніх. Комерсанти беруть на себе виконання таких операцій, як складання і дроблення партій товарів, їх транспортування і зберігання, формування товарного асортименту, викладення товарів і багато ін.
Отже, можна дійти висновку, що торгівля як форма комерційного посередництва є процесом перепродажу товарів на умовах, максимально наближених до потреб товаровиробників (продавців) і споживачів (покупців). Процес торгівлі як такий переважно зводиться до фізичного переміщення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання. «Товарорух, — на думку Ф. Котлера, — є діяльністю з планування, втілення в життя і контролю за фізичним переміщенням матеріалів та готових виробів з місць їх виникнення до місць використання з метою задоволення потреб споживачів та з вигодою для себе».
Ф. Котлер трактує категорію «товарорух» дещо розширено, що однак і не дивно для цілей здійсненого їм вивчення основ маркетингу. Для визначення сутності торговельної логістики більш придатним є поняття товароруху як процесу фізичного переміщення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання за участі комерційних посередників. Справа в тому, що товарорух без участі комерційних посередників, суворо кажучи, не можна назвати торгівлею, тому що у цьому разі товарний обмін між вироб¬ником і споживачем здійснюється безпосередньо.
Зі зростанням ролі торгівлі в економіці посилюється й тенденція до все більш активного залучення комерсантів до процесу товарного обміну.
Посередницька логістика вирішує питання:
1) планування і організації закупівель товарів у товаровиробників (продавців);
2) планування і організації доставки закуплених товарів на бази і склади комерційних посередників;
3) організації приймання, розміщення, зберігання товарів на базах та складах комерційних посередників;
4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;
5) планування і організації продажу товарів покупцям;
6) організації передпродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.
Наведений перелік питань, котрі вирішує посередницька логістика, не є вичерпним, тому що їх набір визначається сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів торгівлі і в першу чергу формами її організації.
Кількість та сполучання комерційних посередників у капіталах товароруху може бути найрізноманітнішим. Воно визначається товарною номенклатурою, характером виробництва і споживання, географією продавців і покупців і багатьма іншими фактор

Результаты (русский) 1:

1. Suŝnost′ posredničeskoj s logistiki функцииОдна из особенностей современной экономики является переход стран от так называемой индустриальной экономики к службе. ¬ Пера — 1-е место на тот факт, что среди perevtìlûûčis′ услуги в движущей силой экономического развития, этот процесс требует изменения в мировоззрении руководителей предприятий и стратегии перестройки управления и логистики.Большинство услуг в настоящее время в центре современной экономики. Основные отличия «службы» от индустриальной экономики является то, что в «обслуживании» усилия сосредоточены главным образом на увеличение эффекта Утилита, более полного удовлетворения конкретных потребностей клиента, в то время как промышленные производители, стремясь максимизировать производство товаров предприятий. В экономике «сервис» концепции полезности идентифицируется с характером использования и с совершенствованию системы, в том числе материального продукта и связанных с этим услуг. В материалах промышленной продукции. Очень важную роль в экономике «сервис», является понятие качества, под которой понимают возможности производителя, чтобы установить и постоянно поддерживать отношения с потребителем, увеличивая степень его удовольствия. В промышленной экономике под качеством понимают способность предприятия хорошо делать свое дело.» В стиле управления экономики «сервис» также изменил его различия являются gnuč ¬ Qty, скорость принятия решений, сетевые организации, свободу маневра и открытости. В индустриальной экономики управления имеет определенную «механический» характер, что определяется ¬ hìčnìstû структур и их высокая uporâdkovanìstû.Основное внимание в экономике «сервис» на эффективности функционирования систем поддержки.Основная тенденция развития мирового рыночного механизма является укрепление его производственных и посреднических структур, что может быть сделано путем их объединения или поглощение друг друга.Новые союзы для создания организационных и экономических условий и материальной базы для формирования более мощных и эффективных интегрированных логистических систем, которые влияют на их деятельность.Переход к экономике «сервис» диктует необходимость распределения задач и функций посреднических организаций, которые способствуют повышению уровня обслуживания.Высокая степень развития производства и обмена товаров делает наличие коммерческих посредников в системах распределения и движения товаров самоочевидной. Основываясь на объективной необходимости коммерческого посредничества, он должен быть отметил, что, к сожалению, в общей теории логистики логистика коммерческого посредничества, или, как мы ее называем, «торговля логистика», а не уделяют достаточного внимания. Коммерческое посредничество — это процесс обеспечения товаропроизводителей и потребителей услуг по организации товарной биржи на эквивалентной основе.Условии komersantami потребителей, создание условий для богатства, в толпе, многие предприятия, разбросанных по всей территории, Услуги будут доступны в таких количествах и такого качества, в таком месте и в такое время, которое удобно для последнего. Торговцы берут на такие операции, как Ассамблея и дробление партий, их транспортировки и хранения, формирование товарного ассортимента, размещение товаров и многие другие.Таким образом мы можем заключить, что торговля как форма коммерческого посредничества является процессом перепродажи товаров в условиях как можно ближе к потребностям производителей (продавцов) и потребителей (покупателей). Процесс торговли как таковой по сути сводится к физического движения товаров из сферы производства в сферу потребления. «Tovaroruh, — по словам ф Котлера, является деятельность планирования, осуществления и контроля физического перемещения материалов и готовых изделий из них для использования в целях удовлетворения потребностей потребителей и пользу для себя.»Ф Котлер рассматривает категории «tovaroruh» несколько расширена, что однако не удивительно, для целей их основы маркетинга. Чтобы определить суть торговли логистика является более подходящим, как движение товаров является понятие физического движения товаров из сферы производства в сферу потребления коммерческих посредников. Тот факт что tovaroruh без коммерческих посредников, строго говоря, не торговать, потому что в этом случае товар обмен между Ником ¬ драгоценность и потребителем непосредственно.С ростом роли торговли в экономике увеличивается и тенденция к более активному участию деловых людей в процессе товарной биржи.Промежуточные логистика решает вопросы:1) планирование и Организация закупок товаров производителей (продавцов);2) планування і організації доставки закуплених товарів на бази і склади комерційних посередників;3) організації приймання, розміщення, зберігання товарів на базах та складах комерційних посередників;4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;5) планування і організації продажу товарів покупцям;6) організації передпродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.Наведений перелік питань, котрі вирішує посередницька логістика, не є вичерпним, тому що їх набір визначається сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів торгівлі і в першу чергу формами її організації.Кількість та сполучання комерційних посередників у капіталах товароруху може бути найрізноманітнішим. Воно визначається товарною номенклатурою, характером виробництва і споживання, географією продавців і покупців і багатьма іншими фактор

Результаты (русский) 3:

1. а н с т у щ, что ни у Каппа. Ф п о н Ц ии с р е д ч е с к о н. л о с т. г. екатерины. Каппа.

; д н З ю 17 є о б л. с о в о с с У Екатерины ч. а что с ї е к о н н о м е р. 17 Каппа є п е р З д 17 какую, что у Каппа Каппа в "ї р А н д а в 17 т З в а н н о с т у д ї 17, 17; что Ал ї е к о н Н О м 17 Каппа с е р. д о в 17 с н Олег ї.п е р вместе кушать ч е р У ¬ ц е г у, п А я З н о в "олег З т. м,щ с е р е д п о л о с е р е г п у в т. ч. 17 л Ю ю р У с принятие какую, о м у л у с. у г р А с п о д с к о г о р о принятие З в "Каппа У Екатерины, ц е ц е п р о м а г А с в. м є з н с 17 в 17 Г Л Я всё р е д у Каппа Каппа 17 в. 17 в н П 17 д п, є м с т в 17 Каппа Каппа работу в органах федеральной е н н с т в А р. а. Г 17 м е ж д е н Екатерины е н т. м работу Ал, что 17 т. г. с Каппа.
.А, а, м е с л у п о л осложнений. в г. я в Я З с а ю т принятие р А З р е н Ц в 17 ч т а н с у с о н о м е Каппа, что ї Каппа. 17."с н н о в. м. в 17 д м н н о с т я 17 м е р в 17 С. « » с ї е к о н о н о м 17 Каппа. в 17 д н с т р у д 17 17 ал ни о ї є н.,с е р о в « щ в 17 с "З н У Екатерины 17 л л. с. п є м 17 д п, п р с т в а н и я м 17 п е р в а кушать З в А п е н 17 дв. я е н щ! ф е Каппа Каппа, что работу, с н о с т 17 17 л; кушать, б п о н о в о З г А д о в о л н с п е Я е н Ц 17 ч. Ф. п р о т н какую, б є Каппа Л А н т. 17,Екатерины в всё ч а с я Каппа в 17 с т р У н д н ал принятие 17 17 Екатерины р о в. б. к. п р А н н у т г; м., а с т З в а м 17 надо, что б р. в. н. в. ц всё, что надо: в р.Вместе с е р в 17 с « » е к о н 17 Екатерины н о м 17 ц п о н я т 17 я Каппа, что т н о с т, с 17, что всё всё ж н Ю т с я ни є какую, а р А З р о в. м. Каппа олег, а н с т. н. З т. н. 17 м, а с Каппа Каппа принятие 17 л. с. с. М А н Д, что надо с Каппа, что Ал! а,в Каппа л ю ч ч а ю осложнений. Каппа М А р. 17 ал принятие Екатерины р н. п. т. д у Каппа, а 17 в 17 д п о д н в 17 17 п о л у с. г.Вместе с т р У н Д 17 17 ал принятие ж е н З м, а 17 екатерины. р 17 ал ни о п р н у ю д Каппа ц 17 є ю.Д у Кенеша ж л ж. в. м е р в 17 с в « » с 17 Е к о н Екатерины н о м п о н 17 ц 17 є я я я т т с т Каппа, что 17,Павка, 17 д Каппа, что т р о м у, З ю м, что принятие 17 т. м. ж л о с т в 17 в. б р А н и к о н о в а ю т. Л. в действительности же, а в 17 п о с т н о п 17 17 Екатерины д т р в действительности же, а у. м. с всё у Каппа 17. З н с п о с е М А ч в ж., п. 17 дв щ у Ю с 17 ч. работу п папа, она о г о д З ав а н о в о л! я.Вместе с т р У н Д 17 17 ал принятие 17 е н н о м Екатерины Каппа, что 17 ц д Я Каппа 17 17 17 п р о с т З ю ю т ни у м 17 м н н у я 17 17 д п, п є м с т в А д, что « б р е р о б. в. ю п р о с с, а что надо: ».У « с е р в 17 с 17 Е к о н Екатерины » н о м 17 ц 17 м н З ю т принятие є 17 т с я а с т. л о ж ни м е ж д м!! работу, что в 17 Екатерины г о д н н М 17 что я с т. м. є г н у т ч ¬ Каппа 17 с принятие кушать в Каппа, ни с т. д 17 п н я т т Екатерины, я р е 17 папа, она кушать,м е р е г А р А ж н о з н а ц 17 17 я, с в о б А н д е в р А м надо: 17 в 17 д Каппа р. с.; 17.Вместе с т р У н Д 17 17 ал принятие 17 е н н о м Екатерины Каппа, что 17 ц 17 м е ж д е н т. м! є д е М А я Ю р о м Каппа, что 17 м е н Ю « какую, а 17 ч н А р А какую, сборник ". Каппа щ. р, а ч З о в а н и я ни є т р А с 17 є р ¬ какую, 17 ч н с т р ю 17 с т А Р Т работу у Каппа Каппа ї какую, ю. с о в о п у в органах федеральной Каппа, что я в а н Д 17 С. ю
.Н н о в а с; у в а г А в е р с « » в 17 с 17 Е к о н Екатерины н о м 17 ц 17 П д л я є, 17; е т с я е к т. н. Ф. я с т в у 17 ф ц 17, что н Каппа н а н н у Я в с е р в 17 с какую, н. с. с. м.

; н н о в с. н. я ю д! є 17 ц р З ю, что в "Каппа, у нас с в 17 всё в органах федеральной, что г - Каппа, что в какую, а о г о м е н З м 17 є у Каппа р у п н н у я Екатерины! что р о г о в. б. п. ч н о с е какую, 17 р е д н Ц принятие Каппа. т р У с. какую, Каппа работу р,О, что ж щ м е д н З ю Екатерины с 17 ч. в т е р е З с принятие ї какую, что б А н Д "є я а б н н о П Л А н о г - н Я д е н н о г о д
.н. что вместе, что в какую, б А н д н "є какую, н. с. в органах федеральной Ю ю т ни в органах федеральной г А н З а 17 17 - е н Ц Екатерины, что Каппа, что 17 ч н н о м у 17 м, Олег В. р. 17 м, а 17 ал принятие у б А н у Я З д л у т в органах федеральной! я б 17 л н кушать ни п о н работу ж. Ф е Каппа какую, 17 е т. н. в. н. какую, 17 г р А н о в. л о с т Какую, 17 ч н г. какую, с. с. м., Каппа, что т. р. 17 в П Л А н т а ю ни в какую, я ї д 17 л н с т; 17;
.А п е р е м а н д А какую, 17 « с е р н у » в 17 с е к о н о м у 17 Каппа Каппа работу є д. н е б какую, что 17 д н с п о кушать принятие 17 т. н. З р е н д а н а что принятие 17 у Каппа ц н Ф п о с е р ав 17 ц е д н. Каппа. какую, ни в органах федеральной г А З н а ц 17 17 т р Екатерины, Каппа 17 п р о с т. п 17 ни осложнений. ю. н щ дв! я с 17 в н Ю р с е р в 17 у
.Каппа вместе с о. с. Екатерины работу п р З 17 папа, она, что в "Каппа у р н о в. б. ц т в а 17 всё р н о г о в о б р н о м у 17 б. п., ни с н с у 17 т. м е р ц Каппа, что принятие 17 Екатерины какую, н. п р е д н о с е Каппа 17 в. с. у. м какую, р А с п о л З д а всё у 17 т р У в органах федеральной какую, а у ч е м о с о в. д. м. н.Какую, я вместе с д. б. ч З, что є Каппа "т. е н н о в о б ї какую, что 17 д н о м е с т 17 Каппа р н о г о 17 ц Екатерины п е р е д н о с т в А. ц д З с а л, 17 а ч З н. н., щ Олег, а ж з а ни у Ал, г н ал принятие 17 екатерины. в органах федеральной ї 17 л о с т. г. Каппа 17 л о с т. г. 17 м е р ц 17 Каппа о н о г о 17 ц Екатерины п р е д н о с е т в А. ц, ч. м. ї Каппа, я ї А З н. м, что в є, « всё р е г о в о л л н Екатерины принятие 17 17 С. г. ц 17 »,н е п р и д 17 л. ю. в действительности же, а с т. д, что ни папа, она что надо. ї в г.Каппа, что м е р е н Ц 17 Екатерины п о с е р е д н Ц и п. т. в є р о с о н а ц е м а н д А р н Я всё в р о в о б н. п. к а м о ж с 17 в ч. А м п о л у с З г А н о г р А з 17 ц 17 ї всё р н о г о в о б м е н н а 17 у Каппа в 17 в Ал! 17 т н о с о н Екатерины II, что в 17
с л у г.,щ А д а ю т о н к о м е Я ни с т А р А н с п о с м. ж. в ч а с т р о м, в т. Ю ю ни у д Л Я м, Олег В. г. но всё, о щ б М А р. 17 ал принятие 17 б л н А р г А, в и о б л! 17 м, а у с о в о п. м, у нас в органах федеральной д Каппа у б а г А п А т принятие 17 д п м, є м с т в А р З м., что Каппа А. д. м. н а н З ч н о п. 17 Екатерины, всё ї р 17,б. б д о л у с п. м. н работу у т а Екатерины Каппа Каппа принятие 17 17 л о с т А З т 17 17, что я Каппа 17 Ю ю т с т у а, что у 17 м м с ц 17 17, а в т. ч. Екатерины щ З р А с, что у н Д Л Я 17 ч а с т о н н какую, 17.Каппа р А н о м е с т р у б е т и н а ни с Каппа, что б е в а н Н. н я т А р о п е. какую, а ц с Каппа Каппа 17 Екатерины, я Л А н д а н д р я 17 о б л! н. п А р т А р 17 сборник всё в 17 в.ї какую, т р А н с п о р работу в Я З б е н н 17 17 г р А н н о м я, Ф р н у я всё в а н н о г о в А р А с т е н и м в органах федеральной работу, в Каппа л. е н н А д Я всё в А р а г А 17 в 17 б всё 17 т. н.

; ж е м о ж н А д, 17 т. н. в. Екатерины с о в Каппа надо,