Эта книга посвящается школьникам в

Эта книга посвящается школьникам в возрасте от девяти до тринадцати лет и могла бы называться «История одного учебного года, написанная учеником третьего класса городской итальянской школы».

Когда я говорю, что эта книга написана учеником третьего класса, это не значит, что он написал ее в таком точно виде, в каком она здесь напечатана. Он просто записывал в тетрадь, как умел, одно за другим, всё, что видел, чувствовал и думал в школе и дома. В конце года его отец собрал эти заметки и составил из них книгу, стараясь не исказить мысли ребенка и излагать их, по мере возможности, его же словами. Через четыре года мальчик, тогда уже ученик гимназии, прочитал написанное и прибавил еще кое-что от себя, так как хорошо помнил и лица и события.

Теперь, дети, читайте эту книгу!

Надеюсь, что вы найдете ее интересной и извлечете из нее кое-что для себя полезное.

Эдмондо де Амичис

Результаты (украинский) 1:

Ця книга присвячена учнів у віці від дев'яти до тринадцяти років і можна було б назвати "історія одного навчального року, написані учень третій клас міста італійської школи.Коли я кажу, що ця книга написана учень третьому класі, це не означає, що він написав його, точно так, як його буде надруковано. Він просто записав в блокнот, як одна за одною, все, що бачили, відчував себе і думав, що в школі і вдома. В кінці року його батько зібрані ці замітки і зроблено їх книгу, не намагається спотворити дитини думки і сформулювати їх в тій мірі, це можливо, ті самі слова. Чотири роки потому, хлопчик, учень в спортзал, тоді читати письмове і додав щось від себе, а також згадав і обличчя і події.Тепер діти, прочитати цю книгу!Сподіваюся, ви знайдете цікаву і витягувати з нього щось корисне для себе.Edmondo де amicis

Результаты (украинский) 2:

Ця книга присвячується школярам у віці від дев'яти до тринадцяти років і могла б називатися «Історія одного навчального року, написана учнем третього класу міської італійської школи».

Коли я говорю, що ця книга написана учнем третього класу, це не означає, що він написав її в такому точно вигляді, в якому вона тут надрукована. Він просто записував в зошит, як умів, одне за іншим, все, що бачив, відчував і думав в школі і вдома. В кінці року його батько зібрав ці замітки і склав з них книгу, намагаючись не спотворити думки дитини і викладати їх, у міру можливості, його ж словами. Через чотири роки хлопчик, тоді вже учень гімназії, прочитав написане і додав ще дещо від себе, так як добре пам'ятав і особи і події.

Тепер, діти, читайте цю книгу!

Сподіваюся, що ви знайдете її цікавою і отримаєте з неї дещо -що для себе корисне.

Едмондо де Амічис