Until I became a grandparent myself

Until I became a grandparent myself, however, I never appreciated how important Alan and Angela must have been for the happiness and welfare of their grandparents.

Nowadays, the chances of children and grandparents having such intimate, mutually satisfying relationships are fast diminishing. Recent research revealed that in Britain, one out of twenty grandparents is likely to have had no contact whatsoever with at least one of their grandchildren during the past five years. There are many reasons for this new distancing of generations. Sometimes, it's mere geography that keeps them apart. I recently met a woman who proudly showed me a picture of her family in Australia. Unfortunately, she told me, she hadn't ever visited them, and hadn't even seen her five-year-old granddaughter. Her son had brought over his seven-year-old son six years ago, but he hadn't had the time or money to visit since. She explained that she herself had a heart condition, which would make a long flight too risky.
The positive aspect of this story was that, however sad this situation was for both parties, there appeared to be no bitterness or resentment.
But many grandparents feel quite differently. They're being forced apart from their grandchildren by less acceptable factors of modern society. Perhaps pressure of time maintains the distance. After all, nowadays, even if close extended families live within easy visiting distance, they may still not see much of each other. Parents often spend so much of their precious weekends cleaning, shopping and decorating that they hardly have time to get to know their children. Equally, the children themselves may have such a heavy weekend of programmed activity that their time is also stretched to its limits. A visit to or from grandparents feels like a luxury that no one can afford.

Another increasingly common reason for estrangement is the break-up of family through divorce or separation. Many grandparents who consequently lose contact with their grandchildren go through a painful bereavement process, which can even lead to emotional and physical illness. This is because they never give up hope. They will not accept the finality of separation or loss. It seems that the grandparenting instinct and bond is so strong that it is rarely killed by even the most bitter family squabbles and separations.

Результаты (украинский) 1:

Поки я не стала бабусі і дідусі себе, однак я ніколи не оцінив наскільки важливо Алан і ангела повинно було за щастя і благополуччя своїх бабусь і дідусів. В даний час шанси дітей, бабусь і дідусів, маючи такі взаємно задовольняють, інтимні відносини є швидко зменшується. Недавні дослідження показали, що у Великобританії, один з двадцять-дідусі та бабусі, ймовірно, мали не контактів б то не було принаймні одного з своїх онуків протягом останніх п'яти років. Є багато причин для цього нового дистанціювання поколінь. Іноді це просте географії, яка утримує їх один від одного. Нещодавно я зустрів жінку, яка з гордістю показав мені фотографію своєї сім'ї в Австралії. На жаль, вона розповіла мені, вона ніколи не відвідав їх і навіть не бачила її п'ять річна онука. Її син приніс над його сім річний син шість років тому, але він не мав часу або грошей, щоб відвідати з моменту. Вона пояснила, що вона сама був серцем, стан, який зробить тривалого перельоту занадто ризиковано. Позитивним аспектом цієї історії в тому, що, однак сумно, ця ситуація була для обох сторін, з'явилися необхідно гіркоти, ні образи.Але багато дідусь і бабуся відчувати зовсім по-іншому. Вони будучи вимушені окремо від своїх онуків, менш прийнятних чинники сучасного суспільства. Можливо тиском часу підтримує відстань. Врешті-решт, в даний час, навіть якщо близько розширені сім'ї живуть за відвідування ходьби, вони можуть як і раніше не сильно бачу один від одного. Батьки часто витрачають стільки їх дорогоцінні вихідні дні прибирання, магазинів і прикраси, що вони навряд чи є час, щоб дізнатися їх дітей. Однаково, самі діти можуть мати такі важкі вихідні запрограмованих діяльності, що свого часу також розтягується до меж. Візит до або бабусь відчуває, як розкіш, що ніхто не може собі дозволити. Інший частіше причиною відчуженість, розпад сім'ї через розлучення або розділення. Багато бабусі і дідусі, які втратили контакт з онуками пройти через болючий тяжкої втрати процес, який може призвести навіть до емоційної і фізичної хвороби. Це тому, що вони ніколи не втрачати надію. Вони не будуть публікувати закінченість поділу або втрату. Здається, що grandparenting інстинкт і Бонд настільки сильна, що він рідко убив навіть самим гірким сім'ї чвари та кольороподілу.

Результаты (украинский) 2:

Поки я не став прабатьком себе, тим НЕ менш, я ніколи не оцінили , наскільки важливо Алан і Анжела повинні були за щастя і добробут своїх бабусь і дідусів. На

сьогоднішній день, шанси дітей , бабусь і дідусів , які мають такі близькі, взаємно задовольняють відносини швидко зменшуються. Недавні дослідження показали , що у Великобританії, один з двадцяти бабусь і дідусів, швидше за все , не мали ніякого контакту б то ні було, принаймні , одного зі своїх онуків в протягом останніх п'яти років. Є багато причин для цього нового віддалення поколінь. Іноді, це просто географія , яка тримає їх один від одного. Нещодавно я зустрів жінку , яка з гордістю показав мені фотографію своєї сім'ї в Австралії. На жаль, вона сказала мені, що вона ніколи не відвідував їх, і навіть не бачив її п'ятирічна внучка. Її син привіз його сім-річний син шість років тому, але у нього не було часу або грошей , щоб відвідати з тих пір. Вона пояснила , що вона сама була хвороба серця, що зробило б довгий політ занадто ризиковано.
Позитивний аспект цієї історії було те , що, тим НЕ менш сумна ця ситуація була для обох сторін, то здавалося , не було ніякої гіркоти або образи.
Але багато бабусі і дідусі відчувають зовсім по- іншому. Вони змушені окремо від своїх онуків менш прийнятних факторів сучасного суспільства. Можливо , тиск часу зберігає дистанцію. В кінці кінців, в наш час, навіть якщо близькі розширені сім'ї живуть в межах легкої досяжності відвідування, вони можуть по- , як і раніше не бачать велику частину один одного. Батьки часто витрачають так багато їх дорогоцінних вихідні прибирання, покупки і прикраси , що вони навряд чи є час , щоб знати своїх дітей. Точно так же, діти самі можуть мати такі важкі вихідні запрограмованої діяльності , що їх час також на межі своїх можливостей. Відвідування або від бабусь і дідусів відчуває , як розкіш , яку ніхто не може собі дозволити.

Ще більш поширеною причиною відчуження є розпад сім'ї через розлучення або розділення. Багато бабусь і дідуся , які , отже , втрачають контакт зі своїми онуками пройти через хворобливий період тяжкої втрати процесу, який може навіть привести до емоційної і фізичної хвороби. Це тому , що вони ніколи не втрачайте надії. Вони не братимуть остаточність поділу або втрати. Здається , що Grandparenting інстинкт і зв'язок настільки сильна , що вона рідко вбиває навіть самих гірких сімейних чвар і розділень.