The 20-th century brought great cha

The 20-th century brought great change into the theatre. Television, radio, cinema, video altered the course of the major performing arts and created the new ones. But still there are hundreds of musical comedy theatres, drama theatres, opera houses, puppet theatres, philharmonics and conservatoires where the audience is excited at the prospect of seeing a play and the actors are most encouraged by the warm reception. But first, I’d like to tell you some words about the theatre. It is a building where plays, operas or ballets are performed. Of course, it has a stage for the actors and an auditorium where the audience sits.

The curtain usually separates the stage from the auditorium. As a rule, the curtain is dropped of lowered between the scenes or acts of a play. The most expensive seats are in the stalls, boxes and dress-circles. The seats in the balcony, pit and the upper circle are comparatively cheaper. An intricate system of lights illuminates the stage. While the curtain is down, the workers on the stage can change the scenery and prepare the stage for the next part of the performance.

A play lives a long life it makes its appearance on the stage before the audience. It is a real part of art and its creation calls for inspiration, talent and artistic ingenuity. A playwright conceives an idea and after months of hard work his idea develops into the script of the play. And finally, when everything is ready and the rehearsal goes off without a hitch, a dress rehearsal is called. After some time the curtain rises, the play faces the audience on its first night.

As for me, I am not much of a theatre goer but sometimes I like to go to the theatre with my friends or relatives just to relax. But I’ll never forget my last visit to the Ivan Franko Ukrainian Drama Theatre. My mother bought two tickets at the advance box-office for the performance “Eneiyda”. It was a stage version based on the I. Kotlyarevskiy’s novel.

There were brilliant actors and actress in the cast, I should admit. The leading actress was inexpressibly moving and top favorite. It seemed to me she was at her best and the play kept the audience in suspense from beginning to end. The company gave the truly remarkable play – moving, captivating, provoking laughter and tears by turns. Besides, it was a great educational value. During the interval everybody talked about the brilliant acting of the actors.

The concluding scene was exciting enough, the final moment was thrilling and unforgettable. The actors received a tremendous acclamation from the packed audience. There was no doubt it was warmly received by the audience, many of pieces were encored. I admired everything: the wonderful scenery, marvelous acting, charming music. And it was obvious that the play was a great success.

Результаты (украинский) 1:

20-го століття принесло великих змін в театр. Телебачення, радіо, кіно, відео змінив курс основних виконавських мистецтв та створені нові. Але як і раніше, існують сотні музичної комедії театрів, драма театрів, оперних театрів, ляльковий театри, філармонії та консерваторій, де глядачі збуджується на перспективу бачачи грати і найбільш актори натхнені теплий прийом. Але по-перше, я хотів би вам сказати кілька слів про театр. Це-будівництво де виконуються п'єси, опер або балетів. Звичайно, є етапом для акторів і аудиторії, де глядачі сидить. Завіса зазвичай відокремлює сцени від аудиторії. Як правило завіса впала з знижена між сцени або актів грають. Найдорожчі квитки знаходяться в кіосків, ящики і плаття кіл. Сидіння на балконі, ями і верхній коло, порівняно дешевше. Складною системою світло висвітлює сцені. Той час як завіса вниз, працівників на сцені можна змінити декорації і підготувати грунт для наступної частини продуктивності. П'єса живе довге життя, вона робить його появи на сцені перед аудиторією. Це справжній частиною мистецтва і його створення дзвінки за натхнення, талант і художніх винахідливості. Драматургом conceives ідея і після декількох місяців напруженої роботи його ідея розвивається в сценарій п'єси. І нарешті, коли все буде готове і репетиції йде далі без сучка і задирочки, Генеральну репетицію називається. Через деякий час, завіса піднімається п'єси стикається аудиторії свою першу ж ніч.Як на мене я не набагато театр ходок, але іноді я хотів би перейти до театру з моїх друзів або родичів, тільки для того, щоб розслабитися. Але я ніколи не забуду мій останній візит до українського драматичного театру імені Івана Франка. Мама купила два квитки на випередження касі для виконання "Eneiyda". Це було сценічну версію і. Борисович Котляревський романом.Були блискучими актори та актриси в ролях, я повинен зізнатися. Провідною актрисою inexpressibly рухається і топ улюблених. Мені здалося, вона була на неї краще і вистави тримав аудиторію в напрузі від початку до кінця. Компанія дав справді чудовий п'єси – рухомих, захоплюючі, провокуючи сміх і сльози по черзі. Крім того, це був великий освітню цінність. В антракті всі говорили про блискучу обов'язки актори.The concluding scene was exciting enough, the final moment was thrilling and unforgettable. The actors received a tremendous acclamation from the packed audience. There was no doubt it was warmly received by the audience, many of pieces were encored. I admired everything: the wonderful scenery, marvelous acting, charming music. And it was obvious that the play was a great success.