Вони включають в себе 3 види:- Поже

Вони включають в себе 3 види:

- Пожежі лісові

- Пожежі степових та хлібних масивів

- Пожежі на торфовищах

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсив­ністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покро­ву, лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум'я — 1-2 м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 900 °С.

Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризують­ся горінням крон дерев. При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год, залишаючи деко­ли цілі ділянки незайманого вогнем лісу. При стійкій верховій пожежі вогнем охоп­лені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкі­стю 5-8 км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхо­вих лісових пожеж і розповсюд­жуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5 м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються про­гари (пустоти, які вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром ґрунту.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. .Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

• засипання вогню землею;

• заливання водою (хімікатами);

• створення мінералізованих протипожежних смуг;

• пуск зустрічного вогню.

Гасити лісову верхову пожежу складніше. Її гасять шляхом створення протипожежних смуг, застосовують воду і пускають зустрічний вогонь. Степові (польові) пожежі гасять тими ж засобами, що і лісові.

Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома заходами. При першому заході навколо торф'яної пожежі на відстані 8 – 10м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару ґрунту або до рівня ґрунто­вих вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.



Рекомендації з правил поведінки при пожежах

• при пожежах треба остерігатися високої температури, задимленості і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів у прогорілий ґрунт;

• небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10м;

• перед тим, як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з го­ловою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо,

• двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запо­бігти спалаху полум'я від швидкого притоку свіжого повітря;

• в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

• для захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

• якщо на людині загорівся одяг, треба лягти на землю та збити полум'я, бігти не можна, це ще більше роздує полум'я;

• якщо побачите людину в палаючому одязі, накиньте на неї пальто, плащ, будь-яке простирадло і щільно притисніть;

• при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, землю, простирадла та інші засоби;

• виходити з зони пожежі треба проти вітру, тобто у тому напрям­ку, звідки дує вітер;

• при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (бе­рези, ліщини), лопати тощо; гілками слід захльостувати край пожежі, за допомогою лопат засипати його ґрунтом.

Результаты (русский) 2:

Они включают в себя 3 вида: - Пожары лесные - Пожары степных и хлебных массивов - Пожары на торфяниках Пожары - это неконтролируемый процесс горения, который вызывает гибель людей и уничтожение материальных ценностей. Лесные пожары делятся на низовые, верховые и подземные. По интенсивности горения лесные пожары подразделяются на слабые, средние, сильные. Лесные низовые пожары характеризуются горением сухого травяного покрова, лесной подстилки и подлеска без захвата крон деревьев. Скорость движения фронта низового пожара составляет от 0,3-1 м / мин (слабая пожар) до 16 м / мин (сильный пожар), высота пламени - 1-2 м, максимальная температура на кромке пожара достигает 900 ° С. Лесные верховые пожары развиваются, как правило, из низовых и характеризуются горением крон деревьев. При быстрой верховом пожаре пламя распространяется с кроны на крону с большой скоростью, достигающей 8-25 км / ч, оставляя порой целые участки нетронутого огнем леса. При устойчивом верховом пожаре огнем охвачены не только кроны, но и стволы деревьев. Пламя распространяется со скоростью 5-8 км / ч, охватывает весь лес от почвенного слоя до верхушек деревьев. Подземные пожары возникают как продолжение низовых или верховых лесных пожаров и распространяются по слою торфа, который находится на глубине 50 см. Горение идет медленно, почти без доступа воздуха, со скоростью 0,1-0,5 м / мин, выделяется большое количество дыма и образуются прогары (пустоты, которые выгорели). Поэтому подходить к очагу подземного пожара надо осторожно. Горение может продолжаться долго, даже зимой под слоем почвы. Степные (полевые) пожары возникают на открытой местности, где есть сухая пожухла трава или созревшие зерновые. .Они Имеют сезонный характер и чаще бывают летом. Скорость их распространения может достигать 20-30 км / ч. Основными мерами борьбы с лесными низовыми пожарами являются: • засыпания огня землей; • заливки водой (химикатами) • создание минерализованных противопожарных полос; • пуск встречного огня. Тушить лесной верховой пожар сложнее. Ее тушат путем создания противопожарных полос, применяют воду и пускают встречный огонь. Степные (полевые) пожары тушат теми же средствами, что и лесные. Тушение подземных пожаров осуществляется в большинстве случаев двумя мероприятиями. При первом заходе вокруг торфяного пожара на расстоянии 8 - 10 м от ее края копают траншею глубиной до минерализованного слоя грунта или до уровня грунтовых вод и заполняют ее водой. При втором заходе устраивают вокруг пожара полосу, которая насыщена растворами химикатов. Попытки заливать подземный пожар водой успеха не имели. Рекомендации по правилам поведения при пожарах • при пожарах надо остерегаться высокой температуры, задымленности и загазованности, взрывов, падения деревьев и зданий, провалов в прогоревший грунт; • опасно входить в зону задымления, если видимость менее 10 м ; • перед тем, как войти в горящее помещение, надо накрыться с головой влажной простыней, плащом, куском ткани и т.д., • двери в задымленный помещения надо открывать осторожно, чтобы предотвратить вспышки пламени от быстрого притока свежего воздуха; • в сильно задымленном помещении надо ползать; • для защиты от угарного газа надо дышать через влажную ткань; • если на человеке загорелась одежда, нужно лечь на землю и сбить пламя, бежать нельзя, это еще больше раздует пламя; • если увидите человека в горящем одежде, накиньте на нее пальто, плащ, любое простыню и плотно прижмите; • при тушении пожара используйте огнетушители, воду, песок, землю, простыни и другие средства • выходить из зоны пожара надо против ветра, то есть в том направлении, откуда дует ветер; • при тушении лесных пожаров используйте ветки лиственных деревьев (березы, орешника), лопаты и тому подобное; ветвями следует захлестывать край пожара с помощью лопат засыпать его грунтом.