Мінливість — це здатність живих орг

Мінливість — це здатність живих організмів набувати нових ознак у процессі індивідуального розвитку. Існує два вида мутації: модифікаційна і мутаційна. Модифікаційна мінливіст не зачіпає генотип організму і отже не є спадковою. В свою чергу мутаційна мінливість виявляється у зміні генотипу і тому такий вид мінливості є спадковий. Вперше поняття мутацій увів у науку голландський вчений де Фіз. У рослини енотери він спостерігав різкі, стрибкоподібні івдхилення від типової форми, причому ці відхилення виявился спадковими. Дальші дослідження на різних об’єктах: рослинах, тваринах та мікроорганізмах показали, що явище мутаційної мінливості властиве всім живим організмам. В сучасній науці мутаціями називають зміни, що відбуваються в хромосомах під впливом зовнішнього середовища.
Мутації зачіпають різні сторони будови і функцій організму. Наприклад, у дрозофіли відомі мутаційні зміни форми крил (аж до повного їх зникнення), забарвлення тіла, розвитку щетинок на тілі, форми очей, їх забарвлення (червоні, жовті, білі, вишневі та ін.), а також багатьох фізїологічних ознак (тривалість життя, плодючість, стійкість проти різних шкідливих впливів тощо).
Поряд з різкими спадковими відхиленнями значно частіше трапляються невеликі мутації, які мало чим відрізняються від вихідних форм. Проте встановленні де Фрізом ознаки мутацій — їх стрибкоподібний характер і спадковість — лишаються в силі. Мутації здійснюються в різних напрямках і самі по собі не є пристосувальними, корисними для організму змінами.
Є й несприятливі для організму мутації, які навіть можуть призвести до його загибелі. Здебільшого такі мутації рецесивні. У поєднанні з алельним домінантним геном вони фенотипово не виявляються. Але іноді відбуваються і домінантні мутації, які знижують життєздатність або навіть спричиняють загибель організму. Розрізняють кілька типів мутацій за характером змін генотипу.
Найбільш поширені мутації, не зв’язаніз видимими в мікроскоп змінами будови хромосом. Такі мутації являють собоюякісні зміни окремих генів і називаються генними мутаціями. При таких мутаціях відбувається зміна послідовності нуклеотидів у хромосомній ДНК, випадання одних і включення інших нуклеотидів змінюють склад молекули РНК, що утворюється на ДНК, а це, в свою чергу, зумовлює нову послідовність амінокислот при синтезі білкової молекули. Внаслідок цього в клітині починає синтезуватися новий білок, що приводить до появи в організмі нових властивостей.
Відомі мутації, пов’язані з видимими перетвореннями хромосом — хромосомні мутації. До таких змін належать, наприклад, переміщення частини однієї хромосоми на іншу, їй не гомологічну, повертання ділянки хромосоми на 180° та ряд структурних змін окремих хромосом.
До особливої групи мутацій належать зміни кількості хромосом. Ці мутації зводяться до появи зайвих або втрати деяких хромосом. Такі зміни в хромосомному складі відбуваються внаслідок порушення з якихось причин нормального ходу ейозу, коли замість розподілу хромосом між двома дочірними клітинами обидві гомологічні хромосоми опиняються в одній клітині. Звичайно такі порушення знижують життєздатність організму (наприклад сіндром Дауна).
Мутації завжди пов’язані із змінами в будові або кількості хромосом. Якщо ці зміни відбуваються в статевих клітинах, то вони виявляються в тому поколінні, яке розвивається із статевих клітин. Але зміни можуть також бути і в соматичних клітинах. Їх називають соматичними мутаціями. Такі мутації ведуть до зміни ознаки тільки частини організму, який розвивається із змінених клітин.
У тварин соматичні мутації не передаються наступним поколінням, оскільки із соматичних клітин новий організм не виникає. Інакше буває в рослин. За допомогою відсадків і щеплення іноді вдається зберегти виниклу зміну, і вона виявляється стійкою, спадковою.
Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані) мутації. Зараз відомо, щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніх факторів організму, так і умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівського променів, ряду хімічних сполук (наприклад іприту, формальдегіду), зміною температури можна штучно викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучно викликано у мухи дрозофіли, у мишей та інших тварин, а також у рослин. Правда, штучне викликання мутацій поки що не є ще “планомірним”. Дія мутагенних факторів збільшує частоту мутацій, але людина в більшості випадків не може викликати певну мутацію, тобто саме таку, яку потрібно.
Мутації — велика річ! Багато користі, але й лиха приносять вони живим організмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день, постає питання забрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагени (фактори що викликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, у повітряному, у грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагеном є радіоактивне проміння. І ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з’вязку з Чорнобилем. Вивчення впливу радіації і засобів лікування “променевих” хвороб є однією з головних завдань сучасної науки

Результаты (русский) 1:

Изменчивость является способность живых организмов приобретают новые знаки в процессе индивидуального развития. Существует два вида мутаций: ограничение изменений и mutacìjna. Mìnlivìst ограничение модификации не влияют на генотипе организма и таким образом не является наследственной. В свою очередь mutacìjna изменчивость в изменении генотип и так этот тип изменчивости является наследственной. Впервые введено понятие мутаций в науке Голландский ученый де Nat. Примулы завод, он смотрел резкий, stribkopodìbnì ìvdhilennâ от типичной формы, с этих отклонений viâvilsâ наследственной. Дальнейших исследований на различных объектах: растений, животных и микроорганизмов, показали, что явление mutacìjnoï изменчивость присущие всех живых организмов. В современной науке мутации называют изменения в хромосомах под влиянием окружающей среды. Мутаций, затрагивающих различные стороны структуры и функций организма. Например, у дрозофилы известный mutacìjnì изменения в форме крыльев (вплоть до полного их исчезновения), окраска тела развития щетина на теле, форму глаз, их окраски (красный, желтый, белый, вишня и т.д.), а также многие fìzïologìčnih функции (продолжительность жизни, фертильность, сопротивление против различных вредных воздействий и т.д.).Наряду с резким наследственной инвалидов значительно больше являются небольшие мутации, которые не намного отличаются от исходных форм. Однако настройка, где знаки Frìzom мутации — их поэтапный характер и наследования — остаются в силе. Мутации, осуществляется в разных направлениях и сами по себе не являются pristosuval′nimi, полезных для организма.Существуют неблагоприятные для тела мутации, которые могут привести к его смерти. По большей части эти мутации recesivnì. В сочетании с доминирующим гена alel′nim они fenotipovo не обнаружено. Но иногда встречаются и доминирующей мутации, которые уменьшают жизнеспособности или даже привести к смерти тела. Существует несколько типов мутаций по характеру изменений в генотип.Наиболее распространенными мутации, не зв ' âzanìz видны в Микроскоп изменяет структуру хромосом. Эти мутации являются soboûâkìsnì изменения отдельных генов и gennimi называют мутациями. С такими mutacìâh является изменение последовательности нуклеотидов в хромосомную ДНК, потеря некоторых и включение других нуклеотидов меняется состав молекул РНК, которая формирует в ДНК, и это, в свою очередь, создает новую последовательность аминокислот в синтезе белковых молекул. В результате клетки начинает синтезировать новый белок, который приводит к появлению в теле новых свойств.Известны мутации, связанные с видимой карты хромосом — хромосомных мутаций. Такие изменения включают перемещение частью одной хромосомы в другой, это не gomologìčnu, вращающийся районы хромосом на 180 ° и ряд структурных изменений отдельных хромосом.К специальной группе мутаций включают изменения в количество хромосом. Эти мутации сокращаются до появления избыточного или потери некоторые хромосом. Такие изменения в структуре hromosomnomu для возникают в результате нарушения какой-либо причине обычной ejozu вместо того, чтобы распределение хромосом между двумя ячейками dočìrnimi оба гомологичные хромосомы встраиваются в одну ячейку. Конечно такие нарушения уменьшает жизнеспособности организма (например, sìndrom синдром).Мутации всегда связаны с изменениями в структуре или количество хромосом. Если эти изменения происходят в половые клетки, затем они же поколения, которое развивается с половые клетки. Но изменения могут также быть в соматических клетках. Они называются somatičnimi мутации. Эти мутации приведет к смене знаков только части организма, которая развивается из измененных клеток.В животных соматические мутации не передаются следующему поколению, вследствие соматических клеток нового органа не происходит. В противном случае происходит в растениях. С помощью прививки и vìdsadkìv иногда удается сохранить изменения, и он, как представляется, быть стабильной, наследственное.Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані) мутації. Зараз відомо, щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніх факторів організму, так і умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівського променів, ряду хімічних сполук (наприклад іприту, формальдегіду), зміною температури можна штучно викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучно викликано у мухи дрозофіли, у мишей та інших тварин, а також у рослин. Правда, штучне викликання мутацій поки що не є ще “планомірним”. Дія мутагенних факторів збільшує частоту мутацій, але людина в більшості випадків не може викликати певну мутацію, тобто саме таку, яку потрібно.Мутації — велика річ! Багато користі, але й лиха приносять вони живим організмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день, постає питання забрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагени (фактори що викликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, у повітряному, у грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагеном є радіоактивне проміння. І ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з’вязку з Чорнобилем. Вивчення впливу радіації і засобів лікування “променевих” хвороб є однією з головних завдань сучасної науки

Результаты (русский) 2:

Изменчивость - это способность живых организмов приобретать новые признаки в процесси индивидуального развития. Существует два вида мутации: модификационная и мутационная. Модификационная изменчивость затрагивает генотип организма и следовательно не является наследственной. В свою очередь мутационная изменчивость проявляется в изменении генотипа и поэтому такой вид изменчивости является наследственный. Впервые понятие мутаций ввел в науку голландский ученый где Физ. У растения энотеры он наблюдал резкие, скачкообразные ивдхилення от типичной формы, причем эти отклонения виявился наследственными. Дальнейшие исследования на различных объектах: растениях, животных и микроорганизмах показали, что явление мутационной изменчивости свойственно всем живым организмам. В современной науке мутациями называют происходящие в хромосомах под воздействием внешней среды.
Мутации затрагивают различные стороны строения и функций организма. Например, у дрозофилы известные мутационные изменения формы крыльев (вплоть до полного их исчезновения), окраска тела, развития щетинок на теле, формы глаз, их окраски (красные, желтые, белые, вишневые и др.), А также многих физиологичних признаков (продолжительность жизнь, плодовитость, устойчивость против различных вредных воздействий и т.п.).
Наряду с резкими наследственными отклонениями значительно чаще встречаются небольшие мутации, которые мало чем отличаются от исходных форм. Однако установлении де Фриза признаки мутаций - их скачкообразный характер и наследственность - остаются в силе. Мутации осуществляются в разных направлениях и сами по себе не являются приспособительными, полезными для организма изменениями.
Есть и неблагоприятные для организма мутации, которые даже могут привести к его гибели. В основном такие мутации рецессивные. В сочетании с аллельным доминантным геном они фенотипически не проявляются. Но иногда происходят и доминантные мутации, снижающие жизнеспособность или даже вызывают гибель организма. Различают несколько типов мутаций по характеру изменений генотипа.
Наиболее распространены мутации, а не звьязаниз видимыми в микроскоп изменениями строения хромосом. Такие мутации представляют собоюякисни изменения отдельных генов и называются генными мутациями. При таких мутациях происходит изменение последовательности нуклеотидов в хромосомной ДНК, выпадение одних и включение других нуклеотидов меняют состав молекулы РНК, образующейся на ДНК, а это, в свою очередь, приводит новую последовательность аминокислот при синтезе белковой молекулы. В результате в клетке начинает синтезироваться новый белок, приводит к появлению в организме новых свойств.
Известны мутации, связанные с видимыми преобразованиями хромосом - хромосомные мутации. К таким изменениям относятся, например, перемещение части одной хромосомы на другую, ей не гомологическую, поворот участка хромосомы на 180 ° и ряд структурных изменений отдельных хромосом.
К особой группе мутаций относятся изменения количества хромосом. Эти мутации сводятся к появлению лишних или потери некоторых хромосом. Такие изменения в хромосомном составе происходят вследствие нарушения по каким причинам нормального хода ейозу, когда вместо распределения хромосом между двумя дочерними клетками обе гомологичные хромосомы оказываются в одной клетке. Обычно такие нарушения снижают жизнеспособность организма (например синдром Дауна).
Мутации всегда связаны с изменениями в строении или количества хромосом. Если эти изменения происходят в половых клетках, то они проявляются в том поколении, которое развивается из половых клеток. Но изменения могут также быть и в соматических клетках. Их называют соматическими мутациями. Такие мутации ведут к изменению признаки только части развивающегося из измененных клеток.
У животных соматические мутации не передаются следующим поколениям, поскольку из соматических клеток новый организм не возникает. Иначе бывает у растений. С помощью отсадков и прививки иногда удается сохранить возникшую смену, и она оказывается устойчивой, наследственной.
Различают спонтанные и индуцированные (искусственно вызванные) мутации. Сейчас известно, мутации могут возникать под влиянием как внутренних факторов организма, так и условий внешней среды. Действием рентгеновского лучей, ряда химических соединений (например иприта, формальдегида), изменением температуры можно искусственно вызывать мутации. Ряд таких мутаций было искусственно вызвано у мухи дрозофилы, у мышей и других животных, а также у растений. Правда, искусственное вызывание мутаций пока не является еще "планомерным". Действие мутагенных факторов увеличивает частоту мутаций, но человек в большинстве случаев не может вызвать определенную мутацию, то есть именно такой, какой нужно.
Мутации - великая вещь! Много пользы, но и беды приносят они живым организмам. Вот почему так болезненно, на сегодняшний день, встает вопрос загрязненной окружающей среды. В последнее время мутагены (факторы вызывающие мутации) обнаружены во всех средах: в водном, в воздушном, в почве. А особенно опасным и сильным мутагеном является радиоактивное излучение. И эта проблема очень актуальна у нас на Украине в зьвязку с Чернобылем. Изучение влияния радиации и средств лечения "лучевых" болезней является одной из главных задач современной науки

Результаты (русский) 3:

мінливістьздатністьживихорганізмівнабувати是有новихознакпроцессііндивідуальногорозвитку。Існуємутації：选мутаційнамодифікаційна两种。модифікаційнамінливіст不зачіпає基因型організмуотжеºспадковою不选。我在自己的чергумутаційнамінливістьвиявляєтьсязмінігенотипумінливостіºспадковий外观选汤姆的效果。我впершепоняттямутаційувівголландськийвченийdeфіз科学。我енотерирослинивінспостерігаврізкі，стрибкоподібніівдхиленнявідтиповоїформи，причомуцівідхиленнявиявилсяспадковими。