Ускладнення психічних структур при

Ускладнення психічних структур при переході від нижчих до вищих рівнів психічного життя стосується всіх сторін психічного розвитку - мотиваційного плану психічної діяльності дитини (комплекси потреб, інтересів та інших спонукань до дій), змістового боку психічних процесів (системи уявлень, знань, понять про об'єктивну дійсність), операційного їх плану (системи дій, операцій, навичок), всієї психічної діяльності загалом.

У процесі психічного розвитку дитини дифузні прояви її активності перетворюються, за даними Г. С. Косоока, в дії, регульовані образами об'єктів, що їх викликають. Ці дії ведуть до збагачення чуттєвого пізнання світу. Сприйняття об'єктів спочатку включається в акти спілкування дитини з дорослими, які її доглядають, ЇЇ хапальних та інших дій, а далі воно перетворюється на особливу перцептивну дію, спрямовану на споглядання об'єктів, спостереження за ними, обстеження їх, виділення характерних ознак і утворення цілісних образів об'єктів. Водночас формуються і так звані мнемічні, репродуктивні дії, що характеризують розвиток пам'яті. Розвивається мислення, переходячи від наочно-дійової до наочно-образної та поняттєвої форми. Складаються емоції та почуття.

Під час набуття дитиною досвіду постають різні види її предметної діяльності, що спричинює подальший розвиток психіки дитини. Взаємозв'язок психіки і діяльності стає джерелом прогресивних змін. Кожному віковому етапу психічного розвитку властива своя провідна діяльність, у якій, за О. М. Леонтьєвим, передусім задовольняються актуальні потреби індивіда, формуються мотиваційні, пізнавальні, цілеутворювальні, операційні, емоційні та інші процеси. Це такі види, як пізнавальна діяльність, спілкування, гра, виконання доручень дорослих, навчання, праця, творчість.

Упродовж психічного розвитку і становлення різних видів діяльності складаються психічні властивості індивіда, що являють собою потенційну форму існування процесів і дій, які зберігаються й тоді, коли актуально не функціонують. Це розумові, емоційні, вольові, моральні й трудові якості індивіда, характерні риси його свідомості і самосвідомості.

Створюється система психічних властивостей підростаючого людського індивіда - особистість. Особистість здатна усвідомлювати навколишнє буття, виділяти себе із середовища, виходити за межі минулого і теперішнього, прогнозувати своє майбутнє, передбачати не тільки близькі, а й більш віддалені результати своїх дій, усвідомлювати норми суспільної поведінки і керуватися ними. Розвиток свідомості особистості полягає у формуванні світорозуміння, переконань, які забезпечують її моральну стійкість, здатність підпорядковувати нижчі спонукання вищим мотивам діяльності, тримати правильну лінію у своїй поведінці.

Формування системи психічних властивостей підростаючого індивіда, його свідомості та самосвідомості є необхідною умовою становлення його як суспільної істоти, як суб'єкта спілкування з іншими людьми, майбутнього носія суспільних відносин. Індивід поступово стає таким суб'єктом, вступаючи у відносини в доступній для нього формі, виконуючи функції й обов'язки, які покладаються на нього у сім'ї, в школі, у виробничому колективі тощо.

З розвитком особистості виявляються типологічні й індивідуальні відмінності. Вони полягають у функціональних особливостях нервової системи, темпераменті, у потребах, інтересах, характерологічних рисах дітей та підлітків, моральних, вольових, емоційних, розумових якостях, рівневі розвитку здібностей тощо. При цьому складається неповторна специфічність особистості -її індивідуальність.

Результаты (русский) 1:

Ускладнення психічних структур при переході від нижчих до вищих рівнів психічного життя стосується всіх сторін психічного розвитку - мотиваційного плану психічної діяльності дитини (комплекси потреб, інтересів та інших спонукань до дій), змістового боку психічних процесів (системи уявлень, знань, понять про об'єктивну дійсність), операційного їх плану (системи дій, операцій, навичок), всієї психічної діяльності загалом.У процесі психічного розвитку дитини дифузні прояви її активності перетворюються, за даними Г. С. Косоока, в дії, регульовані образами об'єктів, що їх викликають. Ці дії ведуть до збагачення чуттєвого пізнання світу. Сприйняття об'єктів спочатку включається в акти спілкування дитини з дорослими, які її доглядають, ЇЇ хапальних та інших дій, а далі воно перетворюється на особливу перцептивну дію, спрямовану на споглядання об'єктів, спостереження за ними, обстеження їх, виділення характерних ознак і утворення цілісних образів об'єктів. Водночас формуються і так звані мнемічні, репродуктивні дії, що характеризують розвиток пам'яті. Розвивається мислення, переходячи від наочно-дійової до наочно-образної та поняттєвої форми. Складаються емоції та почуття.Во время приобретения ребенком опыт облицовки различных видов ее предмет, что приводит в дальнейшем развитии психики ребенка. Корреляции менталитет и становится источником прогрессивных изменений. Каждый возрастной стадии психического развития характеризуется своей ведущей деятельности, которая, согласно О. М. Leont′êvim, впервые встретился с фактическим потребностям личности, сформировали мотивационный, когнитивные, cìleutvorûval′nì, эксплуатации, эмоциональные и другие процессы. Эти виды как познавательная деятельность, общение, игра, выполнение поручений, учебы, работы, работы.В ходе психического развития и создание различных мероприятий состоят из психических свойств личности, Каковы потенциальные существование процессов и действий, которые хранятся и тогда, когда фактически не работает. Это психическое, эмоциональной, волевой, моральных и человеческих качеств личности, характерные черты его сознания и самосознания.Створюється система психічних властивостей підростаючого людського індивіда - особистість. Особистість здатна усвідомлювати навколишнє буття, виділяти себе із середовища, виходити за межі минулого і теперішнього, прогнозувати своє майбутнє, передбачати не тільки близькі, а й більш віддалені результати своїх дій, усвідомлювати норми суспільної поведінки і керуватися ними. Розвиток свідомості особистості полягає у формуванні світорозуміння, переконань, які забезпечують її моральну стійкість, здатність підпорядковувати нижчі спонукання вищим мотивам діяльності, тримати правильну лінію у своїй поведінці.Формування системи психічних властивостей підростаючого індивіда, його свідомості та самосвідомості є необхідною умовою становлення його як суспільної істоти, як суб'єкта спілкування з іншими людьми, майбутнього носія суспільних відносин. Індивід поступово стає таким суб'єктом, вступаючи у відносини в доступній для нього формі, виконуючи функції й обов'язки, які покладаються на нього у сім'ї, в школі, у виробничому колективі тощо.
З розвитком особистості виявляються типологічні й індивідуальні відмінності. Вони полягають у функціональних особливостях нервової системи, темпераменті, у потребах, інтересах, характерологічних рисах дітей та підлітків, моральних, вольових, емоційних, розумових якостях, рівневі розвитку здібностей тощо. При цьому складається неповторна специфічність особистості -її індивідуальність.

Результаты (русский) 2:

Осложнения психических структур при переходе от низших к высшим уровням психической жизни касается всех сторон психического развития - мотивационного плана психической деятельности ребенка (комплексы потребностей, интересов и других побуждений к действиям), содержательной стороны психических процессов (системы представлений, знаний, понятий об объективной действительность), операционного их плана (системы действий, операций, навыков), всей психической деятельности в целом. В процессе психического развития ребенка диффузные проявления ее активности превращаются, по данным Г. С. Косоглазая, в действии, регулируемые образами объектов, которые вызывают. Эти действия ведут к обогащению чувственного познания мира. Восприятие объектов сначала включается в акты общения ребенка со взрослыми, которые ее ухаживают, ЕЕ хватательных и других действий, а дальше оно превращается в особую перцептивную действие, направленное на созерцание объектов, наблюдения за ними, обследование их, выделение характерных признаков и образования целостных образов объектов. В то же время формируются и так называемые мнемические, репродуктивные действия, характеризующие развитие памяти. Развивается мышление, переходя от наглядно-действенного к наглядно-образной и понятийной формы. Состоят эмоции и чувства. Во время приобретения ребенком опыта возникают различные виды ее предметной деятельности, что вызывает дальнейшее развитие психики ребенка. Взаимосвязь психики и деятельности становится источником прогрессивных изменений. Каждому возрастному этапу психического развития присуща своя ведущая деятельность, в которой, по А. Н. Леонтьевым, прежде удовлетворяются актуальные потребности индивида, формируются мотивационные, познавательные, цилеутворювальни, операционные, эмоциональные и другие процессы. Это такие виды, как познавательная деятельность, общение, игра, выполнение поручений взрослых, обучение, труд, творчество. В течение психического развития и становления различных видов деятельности складываются психические свойства индивида, которые представляют собой потенциальную форму существования процессов и действий, которые сохраняются и тогда, когда актуально не функционируют. Это умственные, эмоциональные, волевые, моральные и трудовые качества индивида, характерные черты его сознания и самосознания. Создается система психических свойств подрастающего человеческого индивида - личность. Личность способна осознавать окружающее бытие, выделять себя из среды, выходить за пределы прошлого и настоящего, прогнозировать свое будущее, предвидеть не только близкие, но и более отдаленные результаты своих действий, осознавать нормы общественного поведения и руководствоваться ими. Развитие сознания личности заключается в формировании миропонимания, убеждений, обеспечивающих ее моральную устойчивость, способность подчинять ниже побуждения высшим мотивам деятельности, держать правильную линию в своем поведении. Формирование системы психических свойств подрастающего индивида, его сознания и самосознания является необходимым условием становления его как общественного существа как субъекта общения с другими людьми, будущего носителя общественных отношений. Индивид становится таким субъектом, вступая в отношения в доступной для него форме, выполняя функции и обязанности, которые возлагаются на него в семье, в школе, в производственном коллективе и т. С развитием личности проявляются типологические и индивидуальные различия. Они заключаются в функциональных особенностях нервной системы, темпераменте, в потребностях, интересах, характерологических чертах детей и подростков, моральных, волевых, эмоциональных, умственных качествах, уровню развития способностей и тому подобное. При этом складывается неповторимая специфичность личности -ее индивидуальность.

Результаты (русский) 3:

ускладненняпсихічних结构在переходівіднижчих到вищихрівнівпсихічногожиття可能всіхсторінпсихічногорозвитку-мотиваційногопсихічноїдіяльностідитини（комплекси需要计划，інтересівTAіншихспонуканьдій）前，змістовогопсихічнихпроцесів（системиуявлень侧面，знань，了解关于关于'єктивнудійсність），операційногоїх计划（системидій，операцій，навичок），всієїпсихічноїдіяльностізагалом。

我психічногопроцесірозвиткудитинидифузніїїактивностіперетворюються表示，даними克。用。在діїкосоока，регульовані关于'єктів形象，不їхвикликають。цідіїведутьзбагаченнячуттєвогопізнання之前的世界。关于'єктівсприйняттяспочаткувключається在蓖麻спілкуваннядитиниZдорослимиїїдоглядають钥，ЇЇхапальнихіншихдійTA，而在особливудалівоноперетворюєтьсяперцептивнудіюспрямовану关于'，在спогляданняєктів背后，спостереження，обстеженняїх，виділенняознакхарактерних选утворенняціліснихобразівєктів关于'。формуютьсяводночас选这么званімнемічнірепродуктивнідії，不характеризуютьрозвитокятіPOM '。розвиваєтьсямисленнявід之前，переходячинаочно-дійовоїнаочно-образноїпоняттєвоїформиTA。