Результаты (
арабский) 1:
[копия]Скопировано!
Для широкого впровадження у виробництво нових інтенсивних високопродуктивних гібридів кукурудзи необхідно налагодити виробництво насіння вихідних батьківських форм – самозапильних ліній і простих гібридів, які на сьогодні характеризуються порівняно низьким рівнем продуктивності та суттєво реагують на зміну умов вирощування. Тому, для найповнішої реалізації потенційних урожайних властивостей батьківських форм гібридів на ділянках розмноження і гібридизації необхідно розробити оптимальні прийоми, які можуть підвищити кінцеву їх насіннєву продуктивність та вихід кондиційного насіння.Виходячи з вимог, які ставить виробництво перед селекційною практикою метою наших досліджень є: підвищення насіннєвої продуктивності батьківських компонентів гібридів кукурудзи шляхом удосконалення методів та оптимізації агротехнічних заходів в умовах Правобережного Лісостепу України. В завдання досліджень входить: встановлення оптимальних строків посіву батьківських компонентів (самозапилених ліній, простих гібридів); визначення оптимальних густот стояння рослин батьківських компонентів; дослідження реакції батьківських компонентів на застосування стимуляторів росту рослин з метою підвищення насіннєвої продуктивності.
Об’єктом досліджень були процеси росту, розвитку і формування насіннєвої продуктивності самозапильних ліній і простих гібридів кукурудзи залежно від основних агротехнічних заходів.
Предметом досліджень є батьківські форми: прості міжлінійні гібриди (Ріст СВ, Рушник С, Річка С), та самозапилені лінії (УР 9 зС, УР 331 СВ, УР 12 зС.)
Дослідження проводилися в умовах ТОВ «РАСАВА» на полях ТОВ «Агрофірма Колос»(с. Пустоварівка Сквирського району Київської області). Територія господарства розміщена у Правобережній частині Лісостепу України, за геоморфологічним районуванням відноситься до Поліської степової Сквирсько-Володарської плоско хвилястої рівнини. Ґрунти господарства головним чином темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені середньо-гумусоакумулятивні. Кліматичні умови господарства є характерними для зони Лісостепу України та є сприятливими для вирощування основних сільськогосподарських культур в тому числі кукурудзи.
Методика проведення досліджень та технологія вирощування загальноприйнята для зони крім досліджуваних її елементів.
В результаті досліджень встановлено, що при строках сівби: 25.04; 10.05 та 25.05, найвищу урожайність з найнижчою вологістю зерна при збиранні сформували: гібриди при першому (25.04) строкові сівби, зокрема: Ріст СВ (126,0 ц/га); Річка С (138,8 ц/га); Рушник С (132,3 ц/га), що на 1,2 – 12,2 ц/га вище ніж при другому (10.05)та третьому (25.05) строках посіву.
Найвищий рівень урожайності відмічено також при першому строкові посіву у самозапилених ліній зокрема: УР9зС(51,4ц/га); УР331СВ(57,3ц/га); та УР12зС(67,0ц/га) що на 3,9 – 14,9ц/га вище ніж при другому та третьому строках посіву.
За результатами вивчення густоти стояння рослин (75; 85; 95 тис/га для гібридів) найвищу урожайність з найнижчою збиральною вологістю зерна при збиранні сформували гібриди Ріст СВ (133,7 ц/га) та Рушник С (124,7 ц/га) при густоті 75 тис. га, а Річка С при густоті 95тис. га, що на 3,2 – 14,4 ц/га вища ніж в інших варіантах.
Самозапилені лінії УР 9 зС, УР 331 СВ та УР 12 зС найвищу урожайність сформували при посіві з густотою стояння 105 тис./га: 57,7ц/га; 63,1ц/га та 73,7 ц/га відмічено, що на 1,3 – 7,4 ц/га вище ніж у інших варіантах (85 та 95 тис./га).
Дослід з використанням стимуляторів росту показав, що найвищу урожайність (132,7; - 130,6 та 137,1 ц/га) сформували гібриди Ріст СВ, Річка С та рушник СВ при обробці насіння у пояднанні з позакореневим підживленням. Таку ж залежність відмічено у самозапилених ліній які сформували урожайність 54,2 ц/га (УР 9 зС); 61,0 ц/га (УР331 СВ) та 70,9ц/га (УР 12 зС), що на 6,0 – 10,7ц/га перевищило стандарт.
Результати досліджень показують, що удосконалюючи методи та оптимізовуючи агротехнічні заходи можна підвищити насіннєву продуктивність батьківських компонентів гібридів кукурудзи даного генотипу.
переводится, пожалуйста, подождите..
