Half a mile from home, at the far e

Half a mile from home, at the far edge of the woods where the land was highest, a great pine tree stood. The top of this ancient tree towered above all the others and made it visible for miles and miles. Sylvia had always believed that whoever climbed to the top of it could see the ocean. Now she thought of the tree with a new excitement. Why, if she climbed at dawn, would she not be able to see the whole world, and discover where the white heron flew, and find its hidden nest?
What an adventure! As she lay awake in her bed, she thought of the glory and triumph of telling everyone the secret of where the heron hid. Sylvia knew her mother and her guest were fast asleep, so she crept out of the house and followed the path through the woods. The air was filled with the sleepy songs of half-awakened birds.
There was a huge tree, seeming to sleep in the fading moonlight. Sylvia bravely began to climb, the blood racing through her veins, her bare hands and feet gripping the bark. First she had to climb the oak tree that grew alongside. Sylvia felt her way easily. She had often climbed there before, and knew that higher up one of the oak's upper branches rubbed against the pine trunk. When she reached it, the way was harder than she had thought. The sharp twigs scratched her, and the sticky pine sap made her little fingers clumsy and stiff.
The tree seemed to grow taller as she climbed, and she began to doubt if she could reach her goal before dawn. But Sylvia passed the last thorny branch, her face shining with triumph as she stood at the very top, weak and shaking with exhaustion.

Результаты (украинский) 1:

Км від будинку, на дальній околиці лісу, де земля була максимальною, великий Хвойні дерева стояв. У верхній частині це стародавнє дерево височів перш за все, інші і зробили видимими за тридев'ять. Сільвія завжди вважав, що той, хто піднявся на вершину його може побачити океан. Тепер вона думала, що дерева з нові хвилювання. Чому, якщо вона піднялася на світанку, вона не зможе побачити весь світ і виявити, де білі чаплі пролетів і знайти приховані гніздо?Що пригоди! Як вона лежала спати у своєму ліжку, вона думає про славу і торжество говорити всім секрет де чапля сховав. Сільвія знав, що її мати і її гостя спали, так що вона поповз з дому і пішов шляхом через ліс. Повітря був наповнений сонний пісні половині розбудили птахів.Там було величезне дерево, як би спати в місячному світлі вицвітання. Сільвія мужньо почав підніматися, крові, гонки через її вен, її голими руками і ногами захватні Кора. Спочатку вона повинна була піднятися дубового дерева, яке росте разом. Сільвія відчував її шлях легко. Вона часто сягнуло там, перш ніж і знав, що вище один з верхньої гілки на дуб терлась об стовбур сосни. Коли вона досягнута її, як було важче, ніж подумала вона. Гострі гілочки почухав її, і липкі сосна sap зробив її пальчики незграбний і жорсткої.Дерево, здавалося, зростати вище, як вона піднялася, і вона почала сумніваюся, якщо вона може досягти її мета перед світанком. Але Сільвія пройшов останній колючих філіалу, її обличчя, світить з Тріумф, як вона стояла на дуже top, слабкі та струшування з виснаження.

Результаты (украинский) 2:

Півмилі від будинку, на далекому краю лісу , де земля була найвищою, велика сосна стояла. У верхній частині цього древнього дерева височів над усіма іншими і зробив його видимим для миль і миль. Сільвія завжди вважав , що той , хто піднявся на вершину його можна було побачити океан. Тепер вона думає про дерево з новим хвилюванням. Чому, якщо вона піднялася на світанку, вона б не бути в змозі бачити весь світ, і дізнатися , де біла чапля пролетів, і знайти своє приховане гніздо?
Яке пригода! Коли вона лежала без сну в своєму ліжку, вона думала про славу і торжество розповідати всім секрет , де чапля сховався. Сільвія знала , що її мати і її гість міцно спали, так що вона виповзла з дому і пішов по шляху через ліс. Повітря було наповнене сонними піснями наполовину прокинувся птахів.
Був величезне дерево, немов спати в зникаючий світлі місяця. Сільвія сміливо почав підніматися, Гоночний крові по її венах, голими руками і ногами захватних кору. По- перше , вона повинна була піднятися на дуб , що ріс разом. Сільвія відчула , що її шлях легко. Вона часто піднімався там раніше, і знав , що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше , ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі.
Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. удавана спати в зникаючий світлі місяця. Сільвія сміливо почав підніматися, Гоночний крові по її венах, голими руками і ногами захватних кору. По-перше, вона повинна була піднятися на дуб, що ріс разом. Сільвія відчула, що її шлях легко. Вона часто піднімався там раніше, і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. удавана спати в зникаючий світлі місяця. Сільвія сміливо почав підніматися, Гоночний крові по її венах, голими руками і ногами захватних кору. По-перше, вона повинна була піднятися на дуб, що ріс разом. Сільвія відчула, що її шлях легко. Вона часто піднімався там раніше, і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. її голі руки і ноги захоплюючи кору. По-перше, вона повинна була піднятися на дуб, що ріс разом. Сільвія відчула, що її шлях легко. Вона часто піднімався там раніше, і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. її голі руки і ноги захоплюючи кору. По-перше, вона повинна була піднятися на дуб, що ріс разом. Сільвія відчула, що її шлях легко. Вона часто піднімався там раніше, і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження. і знав, що вище однієї з верхніх гілок дубом в труться стовбур сосни. Коли вона дійшла до неї, шлях був складніше, ніж вона думала. Гострі гілочки дряпається її, і липкий сосновий сік зробив її маленькі пальці незграбні і жорсткі. Дерево , здавалося, рости вище , як вона піднялася, і вона почала сумніватися в тому, чи зможе вона досягти своєї мети до світанку. Але Сільвія пройшла останню тернистий гілка, її обличчя сяє з тріумфом , коли вона стояла на самому верху, слабкий і трясучись від виснаження.